- Схема забору допінг-проб у футболістів виглядає так: два офіцери Національного антидопінгового центру приїжджають у розташування клубу у позазмагальний період і по жеребу визначають п«ятьох футболістів, у яких братимуть проби, - каже «Експресу» старший лікар полтавської «Ворскли» Микола Ігнатенко. - Після цього аналізи запаковують і відправляють в лабораторію, якщо не помиляюсь в Австрію.
Лабораторія їх вивчає орієнтовно три-чотири місяці, може й більше і тоді відправляє результати назад - у національну федерацію, клуб, Антидопінговий центр, а також у ВАДА. І якщо проба позитивна, то Контрольно-дисциплінарний орган національної федерації вирішує, як покарати.
- Чи може допінг випадково потрапити в організм спортсмена?
- Як це випадково?
- Скажімо з харчуванням. Нас лякають, що, приміром, курячі четвертинки накачують стероїдами...
- Це виключено. Якщо якась хімія і є в продукті, то її настільки мало, що вона жодної переваги спортсмену не дасть. І лабораторія це не класифікує як допінг. Заборонені речовини потрапляють в організм лише у вигляді препаратів.