Денис Безбородько: «У Донецьку за українську символіку говорили: “Знімай, або ми тебе в підвал відведемо»

– У 14 років я вже грав за «Десну» у Першій лізі дитячого чемпіонату України. Приїхали селекціонери «Шахтаря», помітили мене і влітку запросили на перегляд. Я приїхав, побув у команді, поїхав. Мені обіцяли зателефонувати, але надій, що заберуть, чесно кажучи, вже не було… Однак почалися фінальні ігри Вищої ліги чемпіонату України U-14, і на ці матчі мене, несподівано, запросили у «Шахтар», а після фіналів забрали до академії

.– Чи був шанс зіграти за першу команду «Шахтаря»?

– Реального – ні. Але два-три рази Луческу нас, 2-3 футболістів, викликав з дубля. Ми приїжджали, тренувалися з основним складом. Ми були на зборах у Туреччині. Туди ж приїхала і основна команда. Луческу зателефонував нашому тренеру, попросив привезти трьох кращих за потрібними позиціями. Я, як центральний нападаючий, поїхав і відіграв тайм у товариському матчі. Але в офіційних матчах шансу не було.

– У 2014 році, коли починалася окупація Донецька, Ви були там. Наскільки було небезпечно і яка була обстановка в місті?

– Як я пам’ятаю: пройшов «референдум» і через деякий час у центр міста, до ОДА, як нам сказали, почали звозити зброю, ось так воно і пішло. Навіть просто йдучи по місту відчував себе некомфортно. Ходили люди з автоматами. Було таке: якщо хтось йшов в екіпіровці збірної України, або у них була жовто-блакитна стрічка, йому говорили: «Знімай, або ми тебе в підвал відведемо». Одного разу ми були на базі, і нам сказали збирати речі. Але, в принципі, на той час ми цього вже чекали.