Про нього ніхто не говорить, про нього мало пишуть. Так криза, так важко, але ж можна шукати шляхи виходу з цього. У нас представленню офіційного м’яча на Суперкубок присвячують цілі прес-конференції, а ось представити новачка клубу нормально можуть одиниці…
Українські клуби в порівнянні з європейськими – в’язниця і вільне життя. З наших клубів не можна щоб виходила якась інформація, давати інтерв’ю в багатьох випадках тільки через попереднє погодження або штраф. Та й самі клуби не створюють ситуацій, щоб про них поговорили.
Так, є «Верес», який розривається між Рівним і Львовом, йому необхідна підтримка і час від часу клуб про себе нагадує. Час від часу… Наші гранди? Роблять тільки тоді, коли їм це вигідно. Решта клубів, то як стіна. Ти хочеш щось почути, а вона мовчить.
Взяти до прикладу «Зірку». Тихо, тихо, тихо, з Днем народження когось привітали, розказали, хто розсудить матчі юнацької і молодіжної команди, і в тому ж дусі.
Аж раптом в інтерв’ю саме клубному сайту Роман Монарьов дає інформацію, що Пепе Сесе зацікавив клуб, який грав у Лізі Чемпіонів і проведе зимові збори. І про «Зірку» починають говорити навіть у Азербайджані, бо їх «Карабах» підходить під це визначення.
До чого це все? Клубам потрібно шукати цікаві варіанти для комплектації складу.
Після переходу Ярмоленка твіттер і фейсбук Боруссії, думаю, поповнився не одним десятком, якщо не сотень фоловерів. А матчі «жовто-чорних» дивляться хто як може, новини про його дії в Німеччині збирають високі рейтинги.
«Українська молодь розвивається не так швидко, як я очікував», - змушений констатувати Мирон Маркевич. Неможливо не погодитися. Ну то шукайте варіанти...
Ніхто не змушує купувати – домовляйтеся за оренду. Сподобається – підпишете, а ні – то хай щастить. Але це ж треба домовлятися, а нашим клубам набагато простіше, коли агент когось сам привезе.
Для зацікавленості потрібно відкривати нові ринки. Наприклад Азію.
Гегемонами у азіатському футболі в останні роки є Японія та Південна Корея. Цілком логічно було б і там спробувати пошукати підсилення. Можливо, це допомогло б підняти зацікавленість до УПЛ. Для кращої адаптації, звичайно, бажано запросити двох гравців у команду. Тільки задумайтесь. Умовна «Ворскла» підписала японця, та тільки щоб подивитися на його гру на стадіон прийде пару сотень людей, бо це ж цікаво…
25-річний Іл-Йок Юн з «Сеулу» має в активі виступи у складі збірної Південної Кореї. Рідна позиція лівий фланг півзахисту за сезон у чемпіонаті і Лізі Чемпіонів АФК забив 7 голів та віддав 13 гольових передач.
26-річний лівий захисник Кі-Жі Лі з «Ульсану» встиг вже пограти в Австралії. У разі потреби може зіграти вище. Свого часу захищав кольори молодіжної збірної Південної Кореї.
Бразильці майже завжди добре пристосовувались до українських умов, тому 27-річний Лулінья з «Похангу» міг би легко вписатися в колектив УПЛ. Він грає в центрі поля, але має непогану статистику. 17 голів у 33 матчах.
За японську «Альбірекс Ніїгату» грають два брати Сакаі 21-річний Госон є правим захисником, а 25-річний Норійоші лівим, хоча може зіграти і на інших позиціях. Вони є молодшими братами гравця «Гамбурга» і збірної Японії Готоку Сакаі. Їх підписанням було б цікавим маркетинговим ходом, полегшити може те, що їх команди покинула елітну футбольну лігу.
24-річний Юкі Хорігоме представляє ще одного невдаху сезону в Японії «Вентфорет Кофу», який є вихованцем клубу. Основна позиція на полі лівий хавбек, але може зіграти і в центрі і ближче до атаки на фланзі.
Якщо брати кандидатів, які вже адаптували до гри в Європі, то теж є цікаві.
Колишній партнер Євгена Коноплянки у «Шальке» 29-річний правий захисник Ацуто Учіда з минулого літа є гравцем «Уніон Берлін», який грає у Бундеслізі 2. Він не є гравцем основи і провів тільки два матчі, але думками разом зі збірною Японії виступає на Чемпіонаті світу. Йому потрібно змінити клуб, продемонструвати себе, того оренда в клуб УПЛ (верхня шістка) була б дуже доречною. Як казав Олег Дулуб: «Ми допомогли легіонерам отримати роботу, а вони допомогли нам вирішити завдання». Цей варіант має право на життя.
Ще один хороший варіант чемпіон Фінляндії у складі ХІКу Атому Танака. 30-річний хавбек з 1 січня стає вільним агентом. Беріть і домовляйтеся.
Лідер півзахисту і дуже корисний гравець – 33 матчі, 7 голів і 17 гольових передач.
Давайте кардинально змінимо край материка Євразія і перейдемо до Португалії. Чому сюди? Тому що португальські гранди, як ніхто, вміють вишукувати таланти. Адже трансфери гравці – основна прибуткова частина їх бюджету. Можна пошукати гравців і в елітному дивізіоні, але майже вся їх перспективна молодь проходить обкатку в Сегунді.
Чому молодий гравець переїде до УПЛ? Бо буде грати на елітному рівні, більше змоги «засвітити» перед очима інших клубів, а може і знайде своє футбольне щастя. Крім того, майже в кожній команді є бразильці, які допоможуть з швидкою адаптацією.
«Реал» з Массами, за який грає і українець Дмитро Литвин, один з аутсайдерів чемпіонату, але його 22-річний форвард Вінісіус – лідер бомбардирських перегонів. У 190-сантиметрового бразильця 12 голів у 18 матчах.
21-річний атакувальний півзахисник «Фамалікао» португалець Руй Кошта грає під нападником і демонструє гарну статистику, як і його команда, яка бореться за вихід в еліту В 17 матчах сезону у нього 12 голів та 3 асисти.
20-річний Еріберто Тавареш був у юнацьких командах «Спортинга» і «Белененсеша», а зараз грає у другій команді «Бенфіки».
Правий атакувальний півзахисник 17 матчів, 10 голів. Пройшов збірні Португалії U-15, U-16, U-20, U-21.
Феде Варела – аргентинець з іспанським паспортом. Вихованець «Сельти», але зараз грає у «Порту В». Гравець центра поля, добре бачить гру. 17 матчів, 8 голів та 3 асисти.
У «Спортингу» В грає 18-річний нападник Рафаєль Леао, який уже є гравцем молодіжної збірної Португалії. В 17 матчах, враховуючи Юнацьку Лігу УЕФА, він забив 11 разів і віддав 4 результативні передачі партнерам.
Також варто придивитися до лівого атакувального півзахисника лісабонських «левів» Жоване Кабрала. 19-рівний футболіст уже встиг дебютувати за головну збірну Кабо-Верде.
Ще раз хочеться наголосити, що в даному випадку було б логічно орендувати цих виконавців, а тут треба попотіти, а не просто приїхати до Туреччини, де вільні агенти ходять і шукають роботу.
Андрій Облещук