Про підготовку до матчу
«За кілька днів до матчу мені кидають відео останніх ігор наших суперників на флешку, після чого я дивлюсь ці ігри, розбираємо їх гру по кожній хвилині. Після цього, кажу помічнику, які моменти треба залишити. В кінцевому рахунку отримуємо п’ятнадцятихвилинний ролик з ключовими моментами суперника. Я називаю такий ролик – «пюре». Це продукт, яким ми годуємо футболістів і який має легко засвоюватись у їхніх головах. Після відео ми демонструємо фотограму гри. В яких моментах гравці правильно розташовуються на полі, а в яких - ні. На ній ми бачимо структуру та стратегію гри. Наприклад, де ми повинні блокувати вхід до штрафного майданчика, в яких зонах повинні знаходитись футболісти, як ми повинні атакувати, якщо в зоні опинились двоє проти одного захисника, як грати в захисті та яким чином атакує суперник. Також, ми помічаємо кружечками номера гравців-суперника і розповідаємо нашим гравцям хто проти кого має діяти. Після чого вивішуємо це у роздягальні, щоб вони краще це запам’ятовували».
Фотограма матчу проти «Ольборгу»
«У захисті ми розташовувались дуже компактно, перекривали усі зони, окрім одного моменту. Їхній крайній лівий захисник почав віддавати передачі в зону партнерам. За 4 матчі, які ми передивились, він так ніколи не грав. Це стало несподіванкою для нас, плюс він не біг уперед, а діяв з глибини. Ми не пресингували його, а тим часом в нього з’являлось кілька варіантів передач. Цим «Ольборг» і скористався. Нам потрібно було грати щільніше з цим футболістом, не давати можливості підіймати голову. Проаналізувавши цей матч ми зрозуміли, що не занадто високо і сильно їх пресингували».
Про українських футболістів
«Українські футболісти дуже добре підготовані технічно і чудово розуміють командну тактику. Але існує одна проблема: в індивідуальній тактиці вони не дуже сильні. Поясню: у матчі є ситуації, коли гравець повинен сам вирішити, як зіграти, куди побігти, куди передачу віддати. Тут з’являються проблеми з швидкістю прийняття рішень».
Про те, як повинна грати команда
«Якщо ми хочемо прогресувати та краще тримати м’яч, футболісти повинні формувати ромби та трикутники на полі. Ця структура повинні завжди зберігатись. Якщо наш суперник компактно захищається і атакує, ми можемо дозволити, щоб один футболіст був вільним і діяв поза командною структурою – це допомагає вийти з пресингу. Якщо немає компактності – неможливий і контроль м’яча. Відстань між гравцями не повинна перевищувати 15 метрів».
Про «Динамо» та зміни після Блохіна
«5 фантастичних років я пропрацював у «Рубіні» разом з Бердиєвим. Там ми і познайомились з Сергієм. Потім Ребров запросив мене до «Динамо». Коли Блохін був головним тренером, ми з Ребровим готували для нього всю інформацію. Він обробляв її і приймав ті рішення, які вважав правильними. Після того, як головним тренером став Сергій, основний акцент припав на контроль м’яча, компактне розташування на полі. Ми хотіли підвищити рівень команди у роботі з м’ячем. Раніше робота велась в іншому діапазоні. Команда грала у силовий футбол і розташовувалась широко на футбольному полі».
Про те, хто насправді головний тренер в «Динамо»
«У нас із Сергієм тандем. Проте, головний тренер – він. Ми під однаковим кутом дивимось на футбол і хочемо йти однією дорогою. Ребров головний і вся відповідальність на ньому. Помічник не повинен говорити те, що хоче почути головний тренер - це погано, це обман, це фальш. Ребров дуже любить Україну і українських футболістів. Зараз у стартовому складі 7-8 українських гравців, завдяки Реброву. Вони почали прогресувати і це пов’язано з перебудовою стилю. Нам вдалось зробити так, щоб гравці більше повірили в себе, стали розкутішими».
Про прогрес гравців
«Найбільший прогрес у Рибалки, Сидорчука та Ярмоленка. Андрій став зрілим гравцем, почав краще розуміти гру, приносити більше користі команді. Беланда став дуже важливим гравцем «Динамо». На певному етапі він був засмучений і нещасливим у команді. Він знає іспанський і мені вдалось зустрітись з ним на одинці. Я йому сказав: «Юнес, ти дуже талановитий гравець. Ти можеш робити це, це і це дуже добре. Але, якщо ти хочеш стати гравцем дуже високо рівня, тобі треба більше думати про командну гру. Ти повинен дотримуватись структури та командної дисципліни на полі, а не бігати хаотично, куди очі бачать. Команда завжди важливіша за будь-якого футболіста. Все просто: хочеш стати сильніше індивідуально – зроби сильнішою свою команду. Є футболісти, яким дуже складно дотримуватись структури гри на полі. Вони хочуть нав’язати команді своє бачення гри, у такому стилі домогтись успіху дуже складно».
Ярмоленко та Ленс
«У нас прекрасні гравці на флангах – Ярмола та Ленс. На атаку вони грають феноменально. Але, якщо вони не допомагають захищатись, потенціал команди зменшується на 50%. Ми розуміємо, що вони отримують задоволення, коли грають в атаці, працюють з м’ячем. Але, коли команда захищається, вони повинні допомагати захищатись і займати правильні позиції на полі».