Колишній тренер «Таврії» Олег Федорчук про останні перипетії в чемпіонаті України.
«Для мене головним критерієм є гра. Так от за грою нинішній «Дніпро» переважає всіх у чемпіонаті України. З'явилося більше впевненості в грі в обороні. Інша справа, що різко здали інші провідні клуби. Більшою мірою це стосується «Динамо» й «Металіста» й меншою – «Шахтаря». Не вірю в договірний характер матчу «Дніпро» – «Волинь».
Договірні матчі не закінчуються з рахунком 5:1. Ніхто клоунами себе виставляти не буде. Договірняки закінчуються з рахунком 2:1 або 3:2. Між іншим, особисто мені матч «Металіста» з «Шахтарем» більше нагадував сплановану виставу, ніж гра в Дніпропетровську. «Дніпро» в останні роки не зіграв жодного договірного матчу. Не думаю, що вони вирішили відмовитися від цього у грі з «Волинню».
Дніпряни скаржилися на суддівство в попередньому матчі в Одесі.
«Суддя не був упередженим. Він просто помилився. В епізоді із не зарахованим голом він дивився не на м'яч, а на гравця, що лежав на полі. Це нагадало ситуацію з вилученням Гармаша в грі з «Шахтарем». Треба визнати, якщо ми допускаємо, що гравець може помилитися, не влучивши в порожні ворота з трьох метрів, то й суддя може помилитися.
Колись я розмовляв з Костянтином Вихровим і він казав: «Якщо суддя за гру зробить 8 методичних помилок, то відсудив він добре». За великим рахунком нинішнє суддівство в чемпіонаті України найкраще за всі часи незалежності. Причин декілька – у футболі стало менше крутитися грошей, спав ажіотаж, ніхто не рветься перемагати за будь-яку ціну й у суддів під впливом подій у країні з'явився внутрішній страх перед неправомірними діями».
Чи помітили ви зміни в грі «Динамо» під керівництвом Сергія Реброва?
«Насправді роль тренера в успіху команди сильно перебільшена. Я би відвів їй 10%. Зрілого гравця важко змінити. Тренер має визначитися із основним складом, відсікти зайве й дати вибраним можливість творити на полі. Якщо зміна наставника відбувається посеред сезону, то найбільше, що зробить команда – збереться на три-чотири матчі. На більше емоцій не вистачить.
Що Ребров може зробити з Вукоєвичем, який боїться м'яча й увесь час віддає його ближньому гравцю? І це рівень київського «Динамо». Тренер має підібрати кістяк команди, дати час йому зігратися. Навіть у великого Лобановського бували тривалі паузи, коли одна група гравців вже завершувала з футболом, а інша ще не сформувалася. Тому я не вірю в диво, яке може відбутися з «Динамо».