«Я спілкуюся з друзями, які вдома. Читаю, слухаю, дивлюся все, що тільки можна, - описує свої переживання Дмитро Джулай. - Хочу сказати, що страшенно пишаюся нашою землею і нашими людьми. Зрозуміло, що зараз знову повилазили інтернет-дракони, які під час Майдану кричали: «Куди ви лізете!» Але цей відсоток невпинно ставатиме меншим. Є дедалі більше людей, які не бояться. Вони доводять, що ніколи в українського народу не було бажання прогинатися під якихось там царів.
Держава утворюється саме зараз, бо так вже склалося історично, що без протистояння з ворогом іноді важко утворити її. Є винятки, але зазвичай усе саме так. За останні місяці реальним змістом наповнилися ті гасла, які лунали в нас часто на стадіонах - це і «Героям слава», і про ворогів. Ми вже добре все знаємо. Для багатьох людей у різних куточках України, незалежно від того, якою мовою ці люди говорять, Україна - понад усе. Це висновок №1, який можна зробити з того, що відбувалося в Україні в останні п'ять місяців».