Виконуючий обов'язки головного тренера Сергій Ребров відповів на запитання журналістів програми «ПроФутбол».
- На твій погляд, що не вийшло у Блохіна?
- Це взагалі важке запитання і не дуже коректне. Те, що Олег Володимирович працював та вкладав душу, намагався зробити все, що він може - я не маю в цьому сумніву, я це бачив.
- Яку ти проводиш терапію для того, щоб підняти моральний, бійцівський дух футболістів. І, чи не вважаєш, що матч із «Чорноморцем» - це останній шанс київського «Динамо» врятувати сезон?
- Сезон вже не врятувати. Всі розуміють, що це останній шанс хочь якось реабілітуватися перед своїми вболівальниками, перед собою. В першу чергу за такий сезон, «Динамо» не має права займати таке місце. Ця гра важлива для всіх, в першу чергу для футболістів. Сьогодні намагалися змоделювати гру із «Чорноморцем». На жаль, не було часу підготуватися до всіх ігор. Грали через 2 дні на 3-ій, через 3 на 4, я згоден, що і в Європі так грали, але для того, щоб до цих важливіших ігор щось підготувати, змінити, треба було трохи часу.
- Коли прийшов Сьомін були такі теоретичні тренування, де на футбольному полі моделювали гру. Сьомін намагався до кожного донести, що необхідно робити на кожному клаптику поля. Чи є сьогодні можливість, в теоретичному плані так працювати?
- Така робота ведеться, і повірте, з приходом того ж Рауля, який, я вважаю, дуже грамотний фахівець, достатньо, дуже багато займаємося тактикою. Але, знов таки, не було достатньо часу, щоб дійсно змінити психологію футболістів. Якщо подивитися останні ігри, починаємо перший тайм — граємо нормально, в другому таймі, якщо ще й пропускаємо м'яча — все, психологія футболіста змінюється, він просто хоче забити. Всі біжуть вперед, лишаються попереду, 3-4 гравці назад не повертаються, і вся структура гри, все, про що ми домовлялись перед грою, воно все змінюється.
- Чи розуміють ті гравці, які прийшли до київського «Динамо», що вони прийшли саме в команду з європейським брендом?
- Я скажу одну річ, в той час коли ми працювали в київському «Динамо», ми грали за рахунок шаленої самовіддачі. Всі футболісти, які виходили, не має значення чи то українці, чи білоруси, росіяни, вони розуміли, що значить цей клуб. Вони приїздили сюди рвати, доводити щось. На мій погляд, багато футболістів, особливо ті, які останнім часом прибували, вони приїздять трохи за іншим принципом: за грошима. Вважають, що приїхали із більш сильного чемпіонату. І коли вони стикаються з проблемами, на кшталт того, що в нас набагато щільніша гра, особливо проти київського «Динамо», то вони трохи розгублюються в цій грі.
- Чи вдається донести до іноземців усі ті вимоги, побажання, які ви хотіли б бачити в грі?
- Знаєте, як раніше, коли інтурист якийсь приїздив, до нього така повага, як хтось з неба спустився, так само і до легіонерів «Динамо» ставляться. Коли я приїздив до Англії, в «Тоттенгемі» була повага до мене, тому що я заслужив це своїми іграми в Лізі Чемпіонів. Я бачив, що хлопці були раді мене прийняти, вони бачили ігри, вони знали, що ми грали, знали, хто я такий. Я своїм відношенням, своїм професіоналізмом це доводив. Потрапляв я до складу, чи ні, мені завжди було цікаво працювати та щось дізнаватись.
- Чому команда майже не викорстивує схему з двома нападниками? Бо якщо подивитися, то і з Полтавою зробили матч, і з «Чорноморцем», воли вже потрібно було виправляти ситуацію, все таки вийшло?
- Є хороші форварди, я згоден. Але, знов таки, ми награємо якусь модель гри, і вони вже розуміють, що робити в цих позиціях. Так, коли ми маємо складнощі, в другому таймі ви правильно кажете, що вони виходять та підсилюють. Та все ж, я вважаю, що це більш однопланові два нападники. Ми в особистій розмові порівнювали їх зі мною та Шевою. Але ми з Шевченком грали в зовсім інший футбол. Ці два нападники не будуть виконувати той обсяг роботи, не будуть виконувати, те, що виконували ми.
- Це вже коли ви рятуєте ситуацію, ставите двох форвардів, чому б цю ситуацію не диктувати і не грати так з перших хвилин?
- На жаль, ми не маємо достатньої кількості захисних півзахисників, не можемо собі дозволити, щоб дві людини взагалі випали з захисту. Якщо ви помітили, ми маємо великі проблеми у захисті. Якщо ми ще приберемо одного гравця захисту, то я не знаю які виникнуть проблеми.
- Хотілося б запитати про молодих гравців, які є в команді, в оренді, наприклад Калітвінцев...
- Я завжди даю шанс молоді. Я сам був молодим, починав грати у 17 років, я розумію, якщо футболісту не давати якийсь шанс, він ним і не скористається. Ну ви подивіться на кількість легіонерів в київському «Динамо». Іноді Влад не потрапляв навіть у 18-ку. І що ти з тим поробиш, якщо там придбані футболісти за 5, 10 мільйонів. Неможливо ж їм пояснити, що ти не потрапляєш до 18-ки, тому що повинен сидіти молодий. В моєму розумінні, в київському «Динамо», повинно бути 4-5 легіонерів високого рівня, які стовідсотково потрапляють в стартовий склад. Максимум — це 6, або 8. На заміні повинні бути українці.
Готовий я працювати, чи ні, але я все ж працюю. Мені подобається, і те, що я роблю, я бачу, що вже щось виходить. І самі футболісти коли слухають, що ми їм пояснюємо, в них світяться очі, вони хочуть щось побачити, я цьому радий. Буду я працювати далі, чи ні — не питання. Ви самі розумієте — тренерська кар'єра... А в київському «Динамо» головне — результат.