Після відкриття Кубка пам'яті Валерія Лобановського серед дітей 2006 і 2007 років народження, президент «Динамо» Ігор Суркіс розповів про перемогу команди в Кубку України і про плани на найближче майбутнє.
- Треба йти далі, продовжувати працювати. Треба привести у відповідність насамперед призначення головного тренера. Зустрітися з хлопцями, зрозуміти їх настрій і продовжувати працювати.
Мене багато хто звинувачує, що я довірив команду недосвідченій людині. Але я довіряв вже досвідченим, з великим досвідом довіряв і з маленьким досвідом - це лотерея. Я знову таки беру відповідальність на себе. Якщо довірю команду Сергію Реброву, я знову візьму відповідальність.
Я не боюся відповідальності. Я цю відповідальність беру за свої гроші, зрештою. Якщо в цьому хтось хоче взяти участь, ласкаво прошу. Тоді ми розділимо цю відповідальність, я оголошу хто ця людина, хто прийшов і запропонував ту чи іншу кандидатуру, але він повинен брати участь у цьому процесі, фінансово хоча б. А просто, нічого не вкладаючи, базікати своїми язиками і говорити, що це ризиковано чи ні ... Повірте мені, якби я не мав відношення до команди київського «Динамо», я був би кращим експертом. Тому що критикувати нічого не роблячи - це простіше простого.
Так, я беру відповідальність на себе. Мене чекає важка розмова. Якщо зрозумію філософію Реброва, якщо у нас співпадатимуть думки, сподівання, що команда не може бути апріорі на 4-му місці, а повинна боротися тільки за перше місце, так як вона вчора боролася за Кубок, то дійсно - у Реброва величезні шанси стати головним тренером.
Я думаю, що найближчим часом ми не будемо хвилювати громадськість. Я не буду зараз говорити, що стовідсотково знаю, що це буде Ребров. Я ніколи нікого не обманював, ніколи не ховався від преси. І важко мені було останні роки, ви прекрасно знаєте, але я завжди зустрічався з журналістами, називав речі своїми іменами.
Ми зустрінемося з Ребровим, сьогодні буде з ним раунд переговорів, завтра буде. Думаю, що після матчу з «Зорею» ми оголосимо про наше рішення.
- Який шанс, що саме Ребров очолить «Динамо»?
- Я хочу поговорити з ним серйозно. Як він бачить всю інфраструктуру київського «Динамо», починаючи від: чи потрібен Резо Чохонелідзе?, чи потрібен спортивний директор Михайличенко?, хто потрібен на посаді тренера дубля U-19?. Я хочу вертикаль, як це було при Лобановському, замкнути на головному тренері.
Щоб головний тренер відчував себе в команді тією одиницею, якій підпорядковано все. Щоб не було такого, що в дублі є талановиті хлопці, але вони не запрошені в першу команду, як мені останнім часом говорили, тільки тому, що вони не розуміють філософію гри першої команди. Цього не може бути апріорі.
Щоб не звинувачували мене в неправильному менеджменті. А менеджмент повинен працювати на своїх місцях 24 години на добу. Якщо цьому менеджеру не вистачає фінансування, якщо цей менеджмент виїжджає на перегляд футболістів не бізнес-класом, а економ-класом, не маючи з собою мобільного телефону, не живучи в п'ятизіркових готелях, тоді мені як президенту клубу треба ставити питання. Я знаю, що люблю футбол більше за гроші, і я знаю про те, що роблю все, щоб команда процвітала. У цьому плані, перед уболівальниками моя совість чиста. Але мене звинувачують в тому, що завжди підбираю кадри віддані, вірні - так, це моя помилка. Може бути в цьому моя доброта. Але колись людина повинна мінятися, наразі вважайте, що я змінився. Ці два сезони переніс все через своє серце. У мене кілька днів тому померла мати, а нічого не може бути страшніше в житті. Ця біль у мені сидить. Я вчора сказав, що цю перемогу присвячую своїй матері. І можу сказати з повною відповідальністю, що тільки мої близькі можуть розуміти, що я посидів, може навіть раніше ніж мій батько, якому сьогодні 94-и роки. Тому що переживаю, дійсно переживаю, вболіваю.
Я дуже вдячний президенту донецького «Шахтаря», який вчора подзвонив відразу після матчу, знайшов у собі сили подзвонити і привітати з перемогою. Він сказав золоті слова: «Ця перемога київському «Динамо» була потрібна. Ви заслужено виграли, з чим я тебе вітаю». Ось так повинні жити люди в цивілізованому футболі, допомагати один одному. Якщо у футболі ми будемо так жити - доброзичливо, дружелюбно, повірте мені, і в країні буде порядок. Я в цьому впевнений на сто відсотків.
Відео: fcdynamo.kiev.ua