Більшу частину поєдинку він діяв на правому фланзі атаки, неодноразово міняючись флангами з Владиславом Калітвінцевим, який грав на протилежному.
Як справжній капітан, Андрій від самого початку зустрічі брав ініціативу на себе, йшов на загострення, створював моменти як для себе, так і для своїх партнерів. Вже на сьомій хвилині з його передачі міг відзначитись Ідейє. У іншій атаці Ярмоленко запустив у прорив правим флангом Віду, що ледве не призвело до взяття воріт, якби м’яч не вийшов на якусь мить за лицеву.
На 18-й хвилині капітан заробив дуже небезпечний штрафний удар у межах півкола перед штрафним майданчиком, який сам же оригінально розіграв, вивівши Цурикова на убивчу позицію, але захисники у відчайдушних стрибках заблокували два поспіль постріли 77-го номера «Динамо».
У другому таймі Ярмоленко продовжив шматувати оборону гостей. Під час однієї з атак він, зміщуючись із правого флангу у центр обіграв ледь не весь захист «Зорі» та викотив м’яч на вільного Владислава Калитвинцева, проте і ця атака не завершилась взяттям воріт.
Врешті Ярмоленко домігся свого на 70-й хвилині зустрічі, коли, отримавши пас від Юнеса Баланди, він увірвався до штрафного майданчика, обіграв захисника та відкотив трохи назад акурат під удар марокканцю, після якого м’яч влучив у руку захисникові, і арбітр вказав на точку пенальті.
Ярмоленко, який є штатним пенальтистом у команді, майстерно виконав 11-метровий і на цей раз, розвівши голкіпера та м’яч по різних кутах, після чого у першу чергу побіг до тренерської лави, аби потиснути руку Сергію Реброву, а також до трибун, показавши жестом серце своїй дружині та синові Івану, який вже по завершенню матчу у обіймах тата потрапив на поле «Олімпійського».
Міг Андрій оформити дубль, коли на 81-й хвилині увірвався до штрафного майданчика гостей правим флангом, гублячи по дорозі захисників, і пробив у ближній кут – м’яч втрапив у сітку, але з зовнішнього боку.
Але і без того вклад Ярмоленко у загальну впевнену перемогу «Динамо» був суттєвим. «Зіграємо у своє задоволення та для вболівальників», - ці слова Андрій озвучив перед матчем, і втілив їх у реальність вже на полі. Задоволення від яскравої, атакувальної, і, що головне, переможної гри, заключної у сезоні, отримали як вболівальники, так і самі гравці.