- Михайло Іванович, давайте почнемо зі стереотипів. Один з них свідчить, що збірні Старого Світу дуже важко грають на світових першостях, які проходять в Новому Світі. На бразильському турнірі цей феномен очевидний зі страшною силою. Чому?
- Тут кілька чинників. Перший і важливий - газон. У Південній Америці, як ви знаєте, трава на полях набагато вище, ніж у нас. Другий - кліматичний. Повірте, грати при 90-відсоткової вологості неймовірно важко. Так, що там говорити, ходити по вулиці проблемно, дихати нормально - елементарно неможливо! Третій, тут я висловлюю власну думку спостерігача з боку, мало місце не завжди правильно розрахована система підготовки до форуму. Особливо це було помітно, наприклад, в контексті збірної Англії. Вони, по-моєму, приїхали в своє базове місто Манаус, де якраз 90% вологості, за один день до першої гри! Мені здається, це був явно помилковий крок. До таких умов потрібно звикати, причому поступово і довго, а не за добу до стартової зустрічі. Ну і тепер четвертий фактор. Кажуть, мовляв, все, хто щасливий, виглядають однаково, а нещасний кожен по-своєму. Десь так і в футболі. У кожного колективу, який не виконує завдання на певний турнір, свої особливі причини невдач.
- Якщо трохи конкретніше по Англії, раз вже ми почали...
- Мені особисто здається, що, крім тієї причини, про яку я сказав вище, позначився психологічний аспект щодо атмосфери всередині колективу. От і вийшло, що перший матч провели непогано, але програли, другий - гірше, і знову програли. А потім, коли в паралельному поєдинку групи все склалося для них найгіршим чином, коло британських невдач замкнулося.
- Звернемо увагу на іншу збірну. Все-таки головним невдахою турніру стала Іспанія.
- Там зовсім інші причини. Зрозумійте, всі тамтешні збірники грають в топ-клубах Приклади, проводячи за сезон по 38 матчів тільки в першості, а є ще й єврокубки. Це перший момент. Другий, нічого вічного не буває. В історії футболу, по-моєму, немає жодного випадку, коли одна команда лідирує більше п'яти років. А Іспанія на троні з 2008 року, її вистачило якраз на п'ятирічку. Нічого екстраординарного. І третій момент - виконавці піренейців постійно живуть у стані стресу, від них очікують перемог на всіх рівнях. Вони живуть за принципом: «Перемагати завжди, скрізь і в усьому». Мені здалося, що ці, вже трохи вікові, хлопці приїхали до Бразилії явно розібраними. Навіть можу сказати вихолощеними. Адже, крім усього іншого, якщо постійно виграєш все підряд, причому на самому вищому рівні, бажання з часом, як би це сказати правильно... зникає. Життям, маю на увазі.
- Може вилетіти ще один європейський фаворит - Португалія.
- Може. Тут все трохи складніше і причини, напевно, не настільки явні... Якось прочитав в інтернеті роздум одного з ваших колег, мовляв португальці на 90% залежать від стану однієї людини - Роналду. Я, чесно кажучи, не знаю, як тут можна вирахувати відсотки, але раціональне зерно в цьому твердженні є. І ось приїжджає Кріштіану після важкого сезону в Іспанії, після тяжкого виграшу Ліги чемпіонів, та ще й після травми. От і «попливла» його збірна. Без нього, фактично... Крім того, зверніть увагу, на їх захист. Особливо центральну вісь. Особливо це стосується Пепе. Я, чесне слово, ще тоді здивувався, коли він з «Порту» перейшов в «Реал» за 30 мільйонів євро. Не міг тоді зрозуміти цю суму, не можу зрозуміти і сьогодні. Адже він, крім того, що гравець не найвищого класу, та ще з характером проблеми. Вважаю, не може собі дозволити футболіст на чемпіонаті світу того, що дозволяє собі він.
- Давайте про «плюси». У чому причина успіху Коста-Ріки? Ось уже пікантні розмови гуляють, навіть ФІФА зацікавилася, чи не допомагав підопічним Хорхе Пінто допінг?
- За стимуляторам нічого не можу говорити, поки немає офіційного підтвердження. Якщо чисто по грі, то величезна самовіддача, величезне бажання плюс, як виявилося, досить непоганий підбір гравців. І ще добре спланована підготовка до турніру, а також недооцінка з боку фаворитів. Згадайте, наприклад, як з ними грав Уругвай в перші 30 хвилин. Вальяжно академічно, майже абияк.
- Наостанок розкажіть про загальне враження від змагань. Бачите, як багато голів. І взагалі, рівень, як мені здається, непоганий.
- Згоден. Зрозуміло, що футбол сам по собі не існує, він, хто б, що не говорив, для глядачів. А в цьому плані, звичайно, бразильський чемпіонат світу радує. Голів багато, матчі переважно цікаві. Сподіваюся на аналогічне продовження.
Борис МУГУРДУМОВ