- Видно було, як BRW-BIK налаштований на нас, вони боролися і заслужили на повагу. У господарів була відчутна підтримка вболівальників, ще і тому грати проти них було непросто. Але ми також не хотіли поступатися і програвати. Ближче до фіналу, звичайно, відчувається емоційний підйом, а ось у фізичному плані, повторюся, у грі було занадто багато боротьби.
Якщо чесно, до останніх хвилин думав, що ми все ж заб'ємо, адже команда грала до останньої секунди. Перед серією пенальті ніяк особливо не налаштовувався, просто з настроєм і без сумнівів підходив до цього етапу. Був впевнений у собі, знав, що ми переможемо. Безумовно, відчував відповідальність, але мій девіз по життю «Ніколи не здаватися», завжди йому слідую. Не чекав, що доведеться бити цілих одинадцять пенальті, і мій стане вирішальним. Хотілося раніше все це закінчити, забути про цю гру і готуватися до фіналу.
Одинадцятиметровий бив вперше, до м'яча підходив впевнено, хотів забити, розумів, що це необхідно, від мене все залежить. А коли відбивав вирішальний удар, тактику придумав в останню секунду: вибрав кут і стрибнув туди. В цілому, під час усіх пенальті я гадав.