- Звичайно, матч видався більш напруженим, все-таки, це була гра за перше місце. Коли ми зустрічалися з «Карпатами» в минулий раз, завдання-мінімум було вже виконано, ми забезпечили собі вихід з групи. А тут ми боролися за золоті та срібні медалі. Природно, відчувалося хвилювання і у нас, тренерів, і у хлопців. Все-таки, не щодня є шанс стати чемпіоном України. У перерві ми внесли певні корективи, поговорили, і в другому таймі все стало на свої місця. Вважаю, ми були сильніше «Карпат», як мінімум, на порядок.
- Напруга трохи спала після першого забитого м'яча?
- Так. Думаю, можна сказати, що гра була до гола. Все-таки ми постійно володіли перевагою і регулярно створювали гостроту. Варто було забити лише один м'яч, щоб далі грати спокійніше. Так і вийшло: «Карпати» не створювали нам багато проблем, а після того, як пропустили, так тим більше. Їм було необхідно розкриватися, йти вперед, що зіграло нам на руку.