— На мене виходили з Росії. Команду не називатиму, проте скажу, що це — представник ФНЛ. Та для трансферу туди мені треба було робити російський паспорт.
— І що ви відповіли?
— Звичайно, що відмовою. Тому й обрав «Волинь», що хотілося пограти ще в Україні. Не хочу нікуди їхати.
— Чи пов’язана відмова від російського паспорта з національною свідомістю?
— Називайте це, як хочете, але я хотів грати саме на Батьківщині.
— До речі, чи не пропонували продовжувати виступи в кримських клубах? Чи не зверталися до вас представники «Скіфа»?
— Мені телефонували, проте я, знову ж таки, відмовився. Можливо, якби в «Таврії» погасили перед командою заборгованості (зарплати та преміальні за п’ять місяців), то все відбулося би по-іншому.
— Щодо заборгованостей: чи не збираєтеся надсилати листи в Палату спорів?
— Звісно, що ні. Який у цьому сенс?
— Чи готові в такому випадку забути про майже піврічну зарплатню?
— А що ще мені залишається робити? Од кого я зможу її отримати? Уважаю, вже потрібно думати про майбутнє.
— У плані фінансів вас не образили в Луцьку?
— Ні. Не знаю, чому говорять, що у «Волині» проблеми із фінансами? Мене повністю задовольнили умови контракту.
— Щодо інших аспектів. Чи не хотілося у вашому віці отримати триваліший договір?
— Так у мене угода підписана за схемою «1+1». Отож, за контрактом, можу два роки провести у «Волині». Не сказав би, що це мало, - розказав Гуменюк в інтерв'ю сайту «Український футбол».