Клубна прес-служба попросила головного тренера Мірчу Луческу розповісти, чим живе команда на цьому етапі підготовки.
– Містере, як пройшов останній тиждень занять?
– Ситуація досить делікатна. Поки що ми збирали своїх гравців: одні раніше приїхали, інші пізніше... Тепер уже всі повернулися, тільки Бернард відсутній. І Веллінгтон має прибути 16 липня після відновних процедур, які він проходить у Бразилії.
– Те, що гравці потрапили на збори в різний час, певно ж позначилося на ході підготовки?
– Порівняно з минулими роками ми, на жаль, відстаємо від плану нашої підготовки. Це в тому числі пов'язано і з політичною ситуацією в Україні. Я задоволений тим, що всі повернулися. Відчуваю з розмов хлопців, що вони збираються провести хороший чемпіонат. Звичайно, їх цікавить, яким він буде, в якому форматі пройдуть змагання, чи зможуть вони рости, прогресувати в професійному плані. Футболісти запитують мене про це, їх хвилює, що чекає на турнір, після того як число команд у ньому скоротилося до 14. Яким буде регламент? Формат? І я розумію їх тривогу. Гравці кажуть: «14 команд – це всього лише 26 матчів у чемпіонаті. Чим ми будемо займатися увесь інший час? У нас ігри Ліги чемпіонів, ми ж повинні до них готуватися. Що будемо робити решту часу, якщо в чемпіонаті буде тільки 26 матчів? Відпочивати три місяці? Ми молоді футболісти, хочемо грати в сильному чемпіонаті». Така думка гравців.
– І що ви їм відповіли?
– Сказав, що наш клуб аналізував ситуацію. І запропонував ФФУ та Професійній лізі формулу, яка дозволить зробити чемпіонат сильнішим, аніж він був до теперішнього моменту. Погодьтеся, це ненормально, коли після перших п'яти турів, по суті, відомо, хто вилітає з Прем'єр-ліги, а хто боротиметься за титул. Нашу формулу чемпіонату було схвалено більшістю клубів. Спочатку 26 ігор в режимі «кожен із кожним». Потім перші чотири команди повинні грати між собою і визначати, хто стане чемпіоном, хто виступатиме в Лізі чемпіонів і Лізі Європи. Наступна група – з чотирьох команд, які змагаються між собою, розігруючи ще одне місце в Лізі Європи. На жаль, тільки одне, адже тепер представництво України в цьому турнірі зменшилося. А останні шість колективів, природно, б'ються за те, щоб не вилетіти з вищого дивізіону. Ось це і є справжня інтрига, жорстка конкуренція, мотивація до вдосконалення клубів.
– Вважаєте, вболівальникам такий формат повинен сподобатися?
– Це дуже важлива формула для вболівальників. Тому що вона дозволить зберегти інтерес до турніру до останнього дня. Уже не буде такого, щоб хтось виграв чемпіонат за місяць до його закінчення. І за п'ять турів не стане відомо, хто вилітає. Будуть повні стадіони. Звідси пряма фінансова зацікавленість кожного клубу. Цікаво буде не тільки вболівальникам, але й спонсорам, телебаченню. Ми з гравцями обговорювали цю формулу.
– Вони погодилися, що в цьому випадку цікавість до чемпіонату підвищиться?
– Так. Ми б, напевно, наблизилися за рівнем до провідних чемпіонатів Європи. Природно, що майстерність футболістів буде зростати, якщо провідні клуби країни стануть зустрічатися між собою частіше, скажімо, чотири рази. Коли «Шахтар» грає з «Металістом», «Динамо», «Дніпром», стадіони завжди заповнені. І в Донецьку, і на виїзді. Якби до першої четвірки увійшли «Чорноморець» або, припустімо, «Карпати» – будь-який клуб, – все одно арени були б повними. Важливо привести глядачів на стадіон. Не одну-дві тисячі, а щоб були повні трибуни. Як це зробити? Думаю, це єдиний варіант: підвищити змагальність. Футбол від цього виграє. Інакше чемпіонат скотиться вниз. 26 ігор не дозволять ані успішно виступати у єврокубках, ані розраховувати на міцну національну збірну. А так у кожного клубу було б на два тури більше, ніж навіть при 16 командах у чемпіонаті.
– Але є ще й кубкові ігри...
– Завдяки Кубку тільки кілька команд провели б більше зустрічей. Решта будуть нудьгувати, дивитися з боку і чекати моменту, коли їм також вдасться провести який-небудь матч.
– Запропонований формат схвалили не всі учасники Прем'єр-ліги. Чому, як гадаєте?
– Скажу так: якщо комусь боязно грати в такому форматі, краще нехай чесно зізнається в цьому. Через відомі обставини команди з Донбасу всі свої ігри будуть проводити поза рідними стінами. Наші прямі конкуренти більшість матчів зіграють вдома. Це не цілком етично, чи не так? Порушується принцип рівності можливостей. Але за рахунок вірно обраного формату ми дамо шанс чемпіонату не втратити свою привабливість для всіх. При цьому загостривши інтригу і створивши ще ряд позитивних моментів, про які я вже говорив раніше.
– Якщо зрештою буде прийнято іншу схему проведення першості?
– Зрозуміло, ми все одно будемо брати участь. Але чемпіонат не матиме належної сили.
– «Дніпро» ініціював інший формат, де після двох кіл команди діляться на дві групи, по 6 і 8 клубів відповідно. Чим така система є гіршою?
– Тут інша крайність. У варіанті «Дніпра» занадто багато матчів. Нам не вистачить часу, щоб їх провести. Кліматичні умови і стан полів не дозволять нам зіграти більше ігор, ніж у минулому чемпіонаті. Ті два додаткових поєдинки, які передбачені в нашому варіанті, можна зіграти або трохи раніше в лютому, чи трохи пізніше в грудні. Так, наша ідея нова, багато в чому революційна. Але вона дозволяє провести коректний чемпіонат і підвищити до нього інтерес. Вважаю, це дуже важливо.