Підписавши з «Динамо» п'ятирічний контракт, польський нападник Лукаш Теодорчик за традицією відповів на питання клубних ЗМІ.
- Ваші враження від переходу в київське «Динамо». Чому зупинили вибір на українському клубі?
- «Динамо» - великий клуб з багатими традиціями. Таким командам не відмовляють.
- На який термін розрахований ваш контракт, і який номер на футболці собі вибрали?
- На п'ять років. А номер ще не обирав. Хочу 91-й, але це питання ми поки не вирішували. Раніше доводилося грати під 24-м, але це був не постійний мій номер.
- Коли ви будете готові приступити до тренувань і взяти участь в матчах?
- Уже сьогодні я готовий почати працювати. Я б хотів якомога швидше включитися в роботу і допомагати команді в матчах досягати успіху.
- Чи була у вас вже зустріч з Сергієм Ребровим? Які слова сказав головний тренер, приймаючи вас до команди?
- Так, ми вчора розмовляли. Основне залишиться між нами, але, в цілому, він побажав мені якнайскоріше адаптуватися і починати брати участь в матчах.
- Чи спілкувалися з кимось із гравців - своїх майбутніх партнерів?
- Просто всіх бачив, але можливості поговорити не було.
- Чи знаєте ви, що стали першим поляком в сучасній історії київського «Динамо»?
- Ні, не знав (посміхається). Сподіваюся, колись їх буде більше.
- Через політичні обставини цього літа до України приїжджає мало гравців з інших країн. Чи не насторожував вас цей момент?
- Звичайно, я знаю про те, яка ситуація в Україні. Взагалі, в Польщі багато про це говорять. Але ми сподіваємося, що все заспокоїться найближчим часом. Принаймні я переконався, що в Києві все спокійно. Основні події розгортаються на сході, і я бажаю, щоб все владналося, як можна швидше.
- Ви вже третій день перебуваєте в Києві. Яке у вас було найяскравіше враження за цей час?
- Я поки тільки знайомлюсь з містом і збираю інформацію. Бачив трохи Києва з 11-го поверху готелю, також ми ввечері були в ресторані, але у мене ще не було можливості познайомитися з містом ближче, хоча, мені здається, воно, дійсно, дуже красиве, особливо в нічний час. Ну і, звичайно, я був на базі, і те, що я там побачив, мене дійсно вразило. Там створені всі необхідні умови для футболіста.
- Як ви зазвичай святкуєте забиті м'ячі?
- Спеціально про це ніколи не думав. Насправді, це не так важливо - рішення приходить спонтанно.
- У вас досить скромний стиль одягу, але при цьому - великий, помітний годинник...
- Дійсно, я люблю колекціонувати годинники, це правда. Найулюбленіший примірник - той, який ви бачите на руці.
- А що у вас за татуювання під годинником?
- Це моє гасло. Це слова, які служать для мене мотивацією і допомагають у скрутну хвилину. Вони пов'язані з моїм минулим.
- Ви вже вирішили, де будете жити в Києві?
- Поки в готелі, ще не займався питанням вибору житла. Планую жити один.