«Дуже багато різких, завчасних , категоричних висновків від людей, які мислять однобоко. Дуже багато негативу. Так, питання до тренерського штабу є. Але. Я спілкувався із кількома гравцями збірної уже після матчу, коли емоції вляглися. Меседж у всіх, незалежно один від одного, спільний: «Прикро, що програли. Але все можна і потрібно виправити. Уся боротьба у відборі ще попереду». І ця впевненість і віра у власні сили є дуже важливими. Це мені дуже подобається.
Якщо говорити про склад, то, на мій погляд, Фоменко зараз викликав до збірної усіх найсильніших. Але викликати - це одне, а правильно розпорядитись кадрами - інше.
Погоджусь із тим, що ми з словаками зіграли занадто боязко, несміливо. Суперник, на мій погляд, вивчив нас досконало. А на сюрпризи-несподіванки ми виявилися нездатними.
Я і сам хочу нових ідей, нового бачення. Але впевнений на 100%, що про ці поняття всі забудуть, якщо не буде результату. Як не крути, а у спорті усе крутиться насамперед довкола саме результату!
Незважаючи на поразку Словаччині, навіть думати не хочу про невихід із цієї групи напряму», - відзначив Вацко у своїй конференції на Matchday.
«Насамперед, стиль гри будь-якої команди визначає тренер. І саме тренер заточує, або підбирає під своє бачення футболу тих гравців, що у нього є в наявності. Тільки той, хто зовсім далекий від футболу, не знав футбольної філософії Михайла Фоменка. Команди цього тренера, умовно кажучи, ніколи не гратимуть у тікі-таку. Я б не здивувався, якби навіть Мессі у Михайла Івановича був змушений стелитися на полі у підкатах. Я десь розумію Фоменка і його консерватизм (слово, яке в контексті Михайла Івановича останнім часом стали дуже вже часто вживати), адже вдаватися до якихось вагомих експериментів зі стилем, змінювати свої погляди на футболу зараз було б величезним ризиком. Національна збірна - це команда номер 1. Тут повинні бути зібрані уже готові, сформовані фахівці (як тренери, так і футболісти, адміністративний штат). І це, однозначно, не місце для якихось дослідів та експериментів.
Безперечно, знало про футбольні погляди Фоменка і наше поважне керівництво ФФУ. І, незважаючи ца не, чи, може, враховуючи саме це, зробило свій вибір на користь Михайла Івановича.
Відтак, вибір зроблено. Ми, умовно кажучи, уже сіли в човен і вийшли у відкрите море.
І тепер нам лише залишається стежити за тим, що відбувається. І вірити у команду, сподіваючись, що човен цей уникне долі «Титаніка».
Про відповідальність у випадку відсутності результату, сподіваюсь, ніхто не забув...», - резюмує Віктор Вацко.