З Люксембургом ми зіграли — 1:1. Хлопці вийшли на поле з думкою, що три очки вже в кишені. Ситуація погіршилася, коли пропустили гол після ауту. Занервували, з'явилася невпевненість, неточність у передачах. Ціною великих зусиль зрівняли рахунок, але не більше.
Поразкою України від Словаччини здивувався. Був упевнений, що ваша команда переможе. У крайньому разі, зіграють внічию.
Найнебезпечніша лінія українців — атака. Едмар, Зозуля, Коноплянка, Ярмоленко — будь-хто з них може долучитися до атаки і завершити її.
Наші головні проблеми — брак ігрової практики в легіонерів. Лише троє білоруських футболістів, які виступають у Росії, вийшли на поле під час останнього туру тамтешньої першості. Це непокоїть. Та й тур грали давно — 10 днів тому. В України з цим усе гаразд.
Михайло Сіваков грає за одеський «Чорноморець». Викликав його до збірної, але не розпитував про можливості українських футболістів. Мені вони і так добре відомі.