Експерт «СЕ» Іван Гецко поділився враженнями про гру збірної України в матчі з білорусами і македонцями.
- Який висновок можете зробити після побаченого у двох матчах?
- Підбивати якісь підсумки все-таки досить складно, адже команда Михайла Фоменка зіграла два абсолютно різні поєдинки.
Якщо з білорусами наша збірна діяла кілька обережно, то проти македонців, цілком можливо, просто не до кінця відновився.
Напевно розчарувалися ті, хто припускав, що цих суперників українці «розколють як горіх». Але не тут-то було: зараз всі навчилися грати у футбол, кожен опонент може покарати за хвилинну розгубленість. В цілому, в основі стояло досягнення результату, адже будь-яка втрата очок могла коштувати збірної припинення подальшої боротьби. Думаю, тренерський штаб досяг поставленої мети, а раз так, то всі засудження зайві.
- Які позитивні моменти можете виділити в грі національної команди?
- Радує, що в першій команді з'явилося багато хорошої молоді. Якщо раніше для таких хлопців було піком щастя просто вийти і «не зіпсувати каші», то зараз вони стають ключовими деталями механізму. Той же Сергій Сидорчук, який розкрився в «Динамо» під керівництвом Сергія Реброва, у двох матчах поспіль приніс користь національній команді. Мені здається, що цей успіх може служити прикладом того, що молодим футболістам можна й треба довіряти.
- Феєрія від Сергія Сидорчука - кураж чи закономірність?
- Я не думаю, що успіх Сидорчука - якесь тимчасове явище. Зараз у хлопця все виходить, і він виглядає на полі, як мінімум, не гірше наших визнаних зірок Ярмоленка та Коноплянки. Видно, що футболіст пройшов хорошу школу, все вміє. Залишилося тільки додати трохи прагнення і його чекає дуже хороша кар'єра. Хотілося б, щоб таких гравців ставало більше. Потрібно шукати - впевнений, що така талановита молодь є не тільки «Динамо», але і у «Шахтаря», «Чорноморця». Головне - не боятися довіряти, а давати шанс.
- В яких ігрових компонентах збірної України потрібно однозначно додавати?
- Трохи кульгала лінія оборони і в цьому разі не можна не відзначити гру голкіпера Андрія Пятова, який у кількох моментах буквально врятував свою команду. Чесно кажучи, залишила бажати кращого гра лідерів Ярмоленка та Коноплянки. Хотілося б, щоб якісний футбол у їхньому виконанні був нормою, а не носив лише епізодичний характер. Не може бути такого, щоб ватажок колективу грав одну гру блискуче, а за нею видавав серію бляклих матчів. Адже якби Ярмоленко забив з пенальті, гра напевно пішла б зовсім іншим вигідному для збірної України сценарієм. Лінія атаки взагалі зіграла не найкращим чином, команда створює велику кількість гольових моментів, але коли справа доходить до їх реалізації, відверто кажучи, пасує. Роман Зозуля на вістрі, це, звичайно, добре, але мені б хотілося побачити того ж Марко Девіча або Олександра Гладкого.
- З огляду на несподівану спритність збірної Словаччини, котра набрала максимум очок у стартових зустрічах, як оціните шанси команд у непростій групі «С»?
- Якщо на початку кваліфікації всім нам здавалося, що фаворитами групи вважаються іспанці і українці, то збірна Словаччини своєю грою і результатами показала, що з нею необхідно рахуватися. На сьогоднішній день словаки по праву займають перше місце в нашій компанії. Якщо перемога над збірною України десь сприймалася як випадковість, то після переваги над іспанцями, підтвердженого успіхом з білорусами, стало зрозуміло, що команда Словаччини є серйозним опонентом. Зупинити цю збірну буде важко, але не неможливо. Шанси є завжди.
Валентин ЦІМОХ