Після впевненої перемоги над «Полтавою» 10-й номер «оранжево-чорних» дав інтерв'ю клубній прес-службі.
- Бернард, що сталося в кінці матчу?
- По-перше, це була ситуація, на мій погляд і на погляд всіх адекватних людей, абсолютно неприйнятна. Алекса Тейшейру з трибун обізвали мавпою. Тому ми зупинили гру - таке терпіти не можна! Усі разом підбігли, щоб відповісти тій людині. Серед нас немає байдужих, ми запальні, легко спалахуємо. Таке взагалі не повинно траплятися!
- А що ви відповіли?
- Ми кричали всякі агресивні речі. Те, що сталося, неприпустимо! Повторюся, ми не залізні і, звичайно, заводимося в такі моменти. І якби це був якийсь інший футболіст, приміром, українець, а не бразилець, ми б точно так же заступилися за нього. Адже ми граємо в футбол, і один з наших головних девізів: «Ні - расизму». А такі люди, як та людина, не повинні приходити на стадіон.
- Сьогодні ти забив два м'ячі. Намагаєшся наздогнати Луїса Адріано?
- Так, звичайно, я женуся і за Луїсом, і за іншими гравцями. Тому що я ще не зовсім адаптувався в українському футболі. Намагаюся знайти себе. Плюс хочу залишити слід в історії «Шахтаря».
- Чи не заздриш, що Луїса, Фреда, Дугласа викликають до збірної, а тебе ні?
- Ні! Адже найголовніше - вболівати за своїх колег. Коли мене викликали на чемпіонат світу, думаю, за мене всі були щасливі. Тому, якщо будь-якого мого партнера, будь то українець чи бразилець, запрошуватимуть в національну команду, я буду завжди за них радий. А мій час ще попереду.
- Навіть якщо не виходиш на поле, ти все одно користуєшся шаленою популярністю в Україні. В одному зі своїх перших інтерв'ю ти казав, що будеш дуже обережно вибирати собі дівчину і дружину. Так як, вже знайшов когось?
- Ні, і я себе відчуваю абсолютно спокійно. Головне - концентруватися на футболі і показувати те, що я вмію. Коли-небудь прийде потрібна людина, і вона буде зі мною, а зараз всякі сторонні захоплення мені не потрібні.