Роман Сиволап
У наш нелегкий час «Дніпро» та «Динамо» являють собою острови стабільності, порівняно з іншими учасниками першості України. Команди зберегли основних виконавців, грають на своїх стадіонах, готуються на власних базах, не мають проблем з фінансуванням. Маркевич та Ребров мають всі умови для плідної праці по створенню конкурентноздатних команд. Тому багато хто вважає, що саме «Динамо» та «Дніпро» є головними фаворитами цьогорічного чемпіонату. В таких умовах, очні зустрічі киян та дніпропетровців набувають особливого значення, викликаючи неабиякий ажіотаж у прихильників футболу.
Але 100-відсоткового заповнення трибун «Дніпро-Арени» не відбулося. Причиною цього було рішення про збільшення вартості квитків. Виявилося, що в Дніпропетровську недостатньо людей, здатних викласти за перегляд футболу з центральних секторів 200 гривень. Все-таки, для більшості жителів України футбол зараз знаходиться далеко не на першому плані. Хоча атмосфера на стадіоні була, як завжди чудова. Файєр-шоу від ультраc «Дніпра» було просто фантастичне.
За підсумками самої зустрічі підопічні Сергія Реброва впевнено перемогли своїх конкурентів на їхньому власному полі в Дніпропетровську та вийшли на перше місце в турнірній таблиці УПЛ. Пропоную поміркувати над причинами успіху київського клубу.
Склади та тактичні схеми.
Обидва тренери не стали ризикувати при визначені стартових складів: вибір пав на досвідчених гравців, тому молоді Лучкевич та Бурда залишилися в запасі. Справа в захисті у «Дніпра» на поле вийшов Артем Федецький, у «Динамо» - Даніло Сілва.
На місці опорного півзахисника наставник «Динамо» зробив вибір на користь Рибалки. Хачеріді цілком прогнозовано повернувся до основного складу.
Мирон Богданович застосував схему 4-2-3-1 з Селезньовим та Зозулею в нападі, які почергово мінялися місцями на вістрі атаки. При цьому Маркевич спростив гру, виключивши розіграші м'яча в центрі поля, намагаючись таким чином швидше доставляти м'яч до воріт суперника. Хуанде Рамос також часто застосовував подібну схему в матчах із командами, що переважали «Дніпро» по якості футболістів. Але в колишнього тренера «Металіста» не виявилося гравця подібного Матеусу, який здатен додати швидкості та креативу у подібній тактиці. В результаті гра «Дніпра» звилася до намагання фізично продавити захисників «Динамо», що враховуючи дані Хачеріді та Драговича, є достатньо проблематичним. Ця стратегія виявилася неефективною.
Підопічні Реброва діяли за традиційною схемою 4-1-4-1. При цьому динамівці досить впевнено тримали м'яч, хоча на початку зустрічі занадто повільно виконувався перехід в атаку. Необхідно відзначити, що обидві команди чатували на помилку суперника.
Першими дочекалися кияни. Дався взнаки вищий індивідуальний клас атакуючих гравців «Динамо»: Ленс, Ярмоленко та Беланда ще до перерви забезпечили перевагу динамівців в два м'ячі.
Дати гідну відповідь на вдалі дії динамівців Маркевичу не вдалося. Даніло Сілва нейтралізував Коноплянку, Віда - Бруно Гаму. Центр півзахисту «Дніпра» практично не приймав участь у побудові атакуючих дій. Захисники «Динамо» не дали шансів Зозулі та Селезньову.
На початку другого тайму Маркевич намагався змінити гру: на полі з'явилися Калініч та Шахов. Відбулася перебудова схеми розташування гравців: Зозуля перейшов на правий фланг, Шахов вийшов на позицію під єдиним нападником Калінічем. У діях дніпрян було багато старання, але ефективність виявилася нульовою. Кияни контролювали хід гри, а наприкінці гри остаточно добили суперника, провівши контратаку, яку завершив точним ударом Артем Кравець.
Перемогла молодість. Сергій Ребров в тренерській дуелі переграв свого досвідченого колегу. Взагалі тренеру киян вдалося значно більше у побудові своєї команди, у порівнянні з Мироном Богдановичем. «Дніпро» і досі, в більшій мірі, залишається командою Хуанде Рамоса, ніж Маркевича.
Помітно, що зусилля тренерського штабу «Динамо» приносять результат: команда прогресує в тактичному плані, гравці знають, що робити на полі. Дніпропетровцям не вдалося скласти гідну конкуренцію динамівцям. Процес побудови нового «Дніпра» триває.
Після зустрічі Маркевич став нарікати на недостатній рівень майстерності власних підопічних, щоб конкурувати з «Динамо». Звісно він має рацію. Але у «Дніпра» достатньо резервів, щоб досягти прогресу в якості футболу, але поки що цього не відбувається. Маркевич, здається, чекає зимнього антракту, щоб підсилити команду.
Ребров будує команду з тих, кого має під рукою. Необхідно відзначити, що це у нього досить непогано виходить. При такому підході футболісти, в перспективу яких мало хто вірив, а саме: Кравець, Сидорчук, Рибалка, Віда дивують уболівальників і фахівців.
Ярмоленко проти Коноплянки. Андрій Ярмоленко провів гідний матч, був справжнім лідером на полі. Гол + пас, вдала гра при захисних діях. Саме по таким зустрічам можна робити висновок про зрілість футболіста. Видно, що Андрій нарешті бажає здобути трофеї з улюбленою командою.
Євген Коноплянка розтворився на полі - Даніло Сілва не дав простору лівому вінгеру «Дніпра». Можливо, причиною цьому стали не кращі фізичні кондиції після травми. Можливо, думки Коноплянки вже поза межами «Дніпра». Думаю, що Євгену варто щось міняти в своїй кар'єрі.
Ефективний Ленс, корисний Беланда. Нападник збірної Нідерландів провів одну з кращих ігор за «Динамо». До звичної активності додалася ефективність. Артем Федецький намагався завадити проявити Джермейну свої кращі якості, але це вийшло не кращим чином: Ленс забив і віддав гольову передачу.
Цього року гра Юнеса Беланди дуже нагадує чемпіонській сезон «Монпельє» 2011/12 років, коли юний півзахисник зробив фурор у Лізі 1. Але зараз гравець збірної Марокко став старше та мудріше. Юнес вже не грає на чистих м’ячах, виконує великий обсяг захисної роботи, при цьому відіграє важливу роль у побудові комбінаційної гри «Динамо». Якимось дивним чином Реброву вдається розбудити таланти, що сплять. Беланда має величезний потенціал і якщо він буде прогресувати теперішніми темпами, то найкращі клуби Європи обов’язково звернуть на нього увагу.
Висновки.
Маркевичу від Рамоса залишилася конкурентоздатна команда. Зараз Мирон Богданович не знає, що робити з цим спадком. Головним козирем «Дніпра» часів роботи іспанського фахівця була компактність, здатність ігрової пружини стискатися та швидко випрямлятися. При будівнику «Металіста» пружина розбалансувалася. Мирон Богданович нарікає на відсутність достатньої кількості вправних виконавців. Але на прес-конференції журналісти поставили під сумнів даний аргумент, нагадавши, що в часи війни запрошувати латиноамериканських футболістів проблематично, та й виглядати це буде не дуже привабливо. Чи вдасться Маркевичу знайти внутрішні резерви в команді для підсилення гри, чи він буде чекати появи міфологічного «плеймекера» - покаже час. Думаю, що харківський метод побудови команди на основі латиноамериканців для Дніпропетровська навряд чи підійде.
Натомість, Ребров та його команда не лише регулярно здобувають очки, але й від матчу до матчу демонструють все більш соліднішу гру. Динамівці краще контролюють м’яч, починають діяти більш компактніше. Команда стає тактично гнучкою, демонструє вміння знаходити слабкі місця в суперників. Головний тренер киян отримує справжню насолоду від роботи. Його тандем з іспанським фахівцем Раулем Ріанчо є надзвичайно ефективним. Поки що перед ними з легкістю відкриваються всі двері.
У психологічному настрої гравців взагалі відбулася революція. В повітрі відчувається дух побудови чогось нового невідомого. Гравці, незалежно від віку, вірять наставникам.
Це є дуже дивним явищем для сучасного комерціалізованого футболу. Щось подібне спостерігалося кілька років назад у Дортмунді в Клоппа, в Туріні в Конте. Для людини мабуть немає чогось кращого від усвідомлення того, що вона здатна творити. Саме такий період переживає зараз Сергій Ребров. У молодого наставника буде ще в професійній діяльності достатньо випробувань, але цього здобутку вже не відібрати. Невідомо куди буде здатне забратися «Динамо» Реброва, але, впевнений, що задоволення від споглядання за народженням команди вболівальники отримають. Тим більше, що востанне за даним процесом прихильники «Динамо» мали змогу спостерігати в далекому 1997 році.