Генеральний директор «Зорі» розповів клубній прес-службі про конфлікт з колишнім гравцем луганчан Євгеном Лозінським.
«Хочу почати з того, що система укладання контрактів між футболістами і клубами на сьогоднішній момент вкрай недосконала. Контракти, як правило, при вирішенні спорів між клубами та футболістами, захищені лише з боку футболістів. Клуб у цій справі завжди другорядний та практично завжди є відповідачем.
Як буває при проведенні трансферної політики, тренер визначив, що йому потрібен футболіст, а клуб повинен укласти з ним контракт. Природно, перш за все, я відстоюю інтереси клубу. Тренер каже, що йому цей футболіст був просто необхідний, без нього команда не буде показувати якісну гру і відповідно не виконає завдання. Тому ми змушені підписувати контракт, і передбачаємо в ньому обопільну відповідальність.
Мені президент довірив ставити підпис під контрактом. Як правило, це гарантоване виконання контракту. Якщо клуб відмовляється, то на стороні футболіста є маса організацій. Це і Федерація Футболу і КДК, і Палата Суперечок. Є ще й міжнародні організації.
Футболіст же, коли ставить підпис, передбачає лише «Я хочу...». Це те, що сталося з Лозінським. Він прийшов до нас, і ми знали про те, що він був прооперований. Вдало або невдало зробили операцію, сказати не можу. Я не медик. Гравець якийсь час «через не можу» змушував себе виконувати певний обсяг роботи, який, судячи з усього, і сподобався тренеру. Але коли був підписаний контракт, футболіст моментально знизив до себе вимоги, прохолодно ставився до тренувань. Скаржився на постійні болі.
У той же час, в його контракті було написано про те, що він зобов'язується тренуватися на будь-яких полях. Всі футболісти перебувають у спільній заявці. Там не йдеться про те, чи хочу я тренуватися з тими гравцями або не хочу. Поле, на якому пропонували тренуватися Лозінському, з командою Ю-21, поле це штучне покриття якого сертифіковане ФІФА.
Як потім сказав Лозінський, лікар йому забороняв грати на таких полях. Про що він нам не сказав до підписання контракту! На підставі того, що він знизив до себе вимоги, того, що він не відповідав на той момент кваліфікації гравця Прем'єр-ліги і не хотів тренуватися, він був переведений у дубль.
Нам сказали, що ми порушили трудове законодавство України. Згідно з ним Громадянина України звільнити просто так не можна. А ось згідно з футбольним законами, якщо футболіст не виконує свої прямі обов'язки, під якими він поставив свій підпис у контракті...
Його травма не була отримана в «Зорі». Як з'ясувалося, він «дуже сильний футболіст», який знайшов після нас місце в команді нижчого дивізіону ФК «Полтава» за яку зіграв сім ігор і контракт з ним теж був розірваний. Всіх умов контракту не знаю. За нас, до речі, Лозінський провів аж чотири матчі в чемпіонаті і взяв участь в одній грі Кубка, де провів на полі 36 хвилин.
Так, ми програли справу Лозінського в Лозанні. Він подавав позов на набагато більшу суму близько мільйона доларів. Частково його прохання було задоволено.
Довгий час Лозінський записував на диктофон розмови, як зі мною, так і з тренером, лікарями команди, розмови в роздягальні. Робив він це, звісно, таємно.
Можу сказати більше: він провокував мене! Годинами сидів у кабінеті з метою запису розмов зі мною на диктофон!
Потім ці записи були представлені ним в УЄФА, але до розгляду вони навіть не були прийняті. Він і зараз ходить в різні інстанції і намагається ці записи зробити публічним надбанням, що, до речі, теж заборонено законом. І нехай він це розуміє. Хоча, автентичність цих записів теж необхідно довести. Ці дії теж говорять про його «людські» якості.
Коли ми отримали рішення суду, відразу було ясно, що ми зобов'язані його виконувати. Це рішення останньої інстанції і апеляції не приймаються. Рішення Лозаннського суду співпало з тими подіями, які і на сьогодні, на жаль, відбуваються в Україні.
Спад економіки, плутанина на Донбасі, а тепер і зовсім війна, яка відбувається в нашому регіоні. Тим підприємствам, які фінансували «Зорю», дуже непросто. Виходячи з усього цього, ми запропонували вихід із ситуації. Для того, щоб спробувати покрити наші борги, ми були змушені розлучитися з трьома провідними футболістами, які на сьогодні дуже успішно грають в чемпіонаті Росії. Ми пішли на це і запропонували Лозінському через його адвоката Скоропашкіна зробити таким чином: певну суму ми виплачуємо щомісячно до кінця року. Остаточний розрахунок виробляємо до 31 січня 2015 року, коли з нами повністю розрахуються за наших футболістів.
Для того, щоб це узаконити, потрібно було укласти мирову угоду. Але Лозинський, через свого представника Скоропашкіна, відмовився від цього. Коли люди заявляють, що ми з ними не спілкуємося - це неправда.
З першого ж дня після рішення Лозаннського суду ми пропонували вихід із становища. Ми готові були виконувати умови суду відповідно до цієї угоди. Виплачуємо суму кожного місяця, остаточний розрахунок до 31 січня 2015 року.
Нам відповіли, що гроші отримувати готові, але всю суму і відразу і мирову угоду підписувати не збираються!
Якщо дивитися чисто по-людськи, то чи заробив Євгеній Лозінський ці гроші? Ми не відмовляємося і виплатимо їх. Але потрібно враховувати ті реалії, які зараз є в нашій країні. Ми знаходимося в іншому місті. Підприємства, які нас фінансують, не працюють. Всі знають, як зараз працює банківська система, якісь проблеми з доларом. Все це накладає відбиток не тільки на «Зорю». Не можна відокремлювати футбол від всієї решти життя. Подібні труднощі є у всіх клубів.
Хтось має за спиною більш серйозних спонсорів, більш багатих інвесторів. Їм легше справлятися з подібною ситуацією. У багатьох клубах є затримки по зарплаті. Люди на те й люди, щоб домовлятися. Потрібно було просто підписати мирову угоду. Тоді б це був документ, його копія була б і ФФУ, і в Лозанні, і Євген на сьогоднішній день отримав би вже половину своїх грошей, і залишилися б ми один з одним в нормальних відносинах».