- Згадували львівську зустріч з Сан-Марино перед вильотом на заключний матч відбірного турніру?
- Не знаю як інші хлопці, але особисто я рідко вдаються до спогадів про минулі зустрічі - як не крути, це вже частина історії.
- Очевидно, що в перемозі над Сан-Марино в таборі збірної ніхто не сумнівався. Проте, які завдання ставив перед командою головний тренер?
- Перш за все, потрібно було виграти цей матч. Ви ж розумієте, що низький рівень суперника не дозволяв навіть елементарно награти якісь зв'язки, перевірити схеми.
Ми фактично не відчули опору і довели зустріч до логічного завершення. Хоча за великим рахунком, кількість забитих у ворота суперника м'ячів не мала для нас принципового значення.
- Важко було налаштувати себе на матч проти футбольного карлика, результат якого, за великим рахунком, був відомий заздалегідь?
- Матч у Серраваллі був таким само офіційним, як і всі інші - рівень національних збірних не дозволяє допускати розслабленості або недооцінки суперника. Ми з повагою поставилися до Сан-Марино, та й сама гра показала, що всі підійшли до цього матчу дуже відповідально - ми перемогли з розгромним рахунком і могли забити ще більше.
- Зізнайтеся, тримали кулаки за успіх збірної Польщі в паралельному матчі на «Вемблі»?
- Так. Гра цієї збірної в Харкові показала, що англійцям буде дуже непросто. Чесно кажучи, розраховував, що поляки, як мінімум, зіграють внічию. Я переглядав зустріч на «Вемблі» і можу сказати, що гості були недалекі від успіху - команда Вальдемара Форналіка показала хорошу гру і мала кілька непоганих можливостей, щоб засмутити британців. Але це футбол - у цьому виді спорту трапляється різне.
- Вам повідомляли про події лондонської зустрічі по ходу гри із Сан-Марино?
- Ні, про результат протистояння поляків з англійцями ми дізналися тільки після закінчення свого матчу, зайшовши в роздягальню.
- Якими словами головний тренер підвів підсумок непростого для збірної України відбіркового циклу?
- Михайло Іванович подякував команді за самовіддачу і бажання в проведених матчах кваліфікації. Зараз з нетерпінням будемо чекати жеребкування стадії плей-оф і вже виходячи з імені суперника, готуватися до цих зустрічей.
- А самі як би охарактеризували цей відбірковий цикл для нашої команди?
- Цю кваліфікацію я б умовно розділив на дві частини: невдалу - до провалених матчів з Молдавією і Чорногорією та успішну - після них. Це, до слова, видно не тільки за результатами збірної, а й за змістом її гри.
- Що для команди було найскладнішим в цій кваліфікації?
- Можу сказати, що кожна гра була дуже складною. Погодьтеся, досить непросто знаходиться в положенні, коли найближчий матч може стати останнім, позбавивши шансів на продовження боротьби. У всіх зустрічах викладалися по максимуму, грали завжди на перемогу, намагалися порадувати вболівальників збірної і відстояти честь своєї країни.
- Раніше в кар'єрі доводилося бути в ситуації, коли будь-яка осічка може коштувати дуже дорого?
- Пам'ятаю, граючи за " Шахтар" у 2000-му році опинився в схожому становищі - відтоді звик на кожен матч налаштовуватися як на останній бій. По-іншому вже просто не виходить.
- Який поєдинок, на ваш, погляд став переломним моментом для української збірної?
- Думаю, що в чомусь визначальною стала гра у Варшаві проти збірної Польщі. Після цього весь колектив, включаючи футболістів, тренерів і обслуговуючий персонал відчув, що ми можемо домогтися більшого. На мій погляд, в цьому, перш за все, заслуга Михайла Фоменка і його помічників. Завдяки їх впевненості ми й самі змогли знайти віру в себе і свої сили, відчули, що стали єдиним колективом, здатним вирішувати серйозні завдання.
- Виходить підсумкового успіху, збірна в більшій мірі зобов'язана своєму головному тренеру...
- Саме так. Фоменко чітко позначив, яку гру хоче бачити у виконанні команди, поговорив з кожним, пояснивши що потрібно від того чи іншого футболіста. Важливо і те, що Михайло Іванович зумів довести, що в Україні все ж є гравці, гідні грати на рівні збірної, хоча пам'ятається, що попередники регулярно скаржилися на те, що ніяк не можуть знайти футболістів для національної команди.
- Вже в найближчий понеділок збірна України дізнається ім'я свого суперника у стикових матчах за право виходу на чемпіонат світу. З ким би хотілося зустрітися найменше?
- Особисто мені все одно з ким грати. Вважаю, нинішня збірна України є дуже сильним колективом, який здатний на багато чого. На мій погляд, це нас повинні боятися, а не ми когось. Потрібно вірити в себе і показувати свій футбол. Упевнений, якщо це вдасться - обіграємо будь-якого суперника.