- Звичайно, в Києві я вже більше чотирьох місяців, знайшов свою гру, адаптувався в команді, так що все проходить добре. Та й у побутовому плані все відмінно. Вже встиг звикнути до нової квартирі, дуже люблю туди повертатися після тренувань. Живу в центрі з гарним виглядом на місто. Там же і люблю прогулюватися з дружиною. Київ дуже красиве місто і відразу мені сподобався. Але частіше я просто залишаюся вдома і сплю. Тренування відбирають чимало сил.
- Як пересуваєтеся по місту?
- На жаль, ще не вдалося побувати в метро. Тільки брат встиг. Але надолужити ще встигну. А так я в основному їжджу на машині, яку надав клуб, це Mitsubishi Pajero. Чув чимало скарг на дороги, але не думаю, що вони в Києві гірші, ніж десь-інде. Скрізь, зазвичай, в центрі дороги хороші, а чим дальше від міста, тим вони гірші. До речі, з ДАІ поки що стикатися не доводилося. Мене ще ні разу не зупиняли.
- За чимось сумуєте в Україні?
- Мабуть, мені не вистачає французької кухні. А до української я вже встиг звикнути. Дуже люблю рибу, а у вас її вміють по-справжньому смачно готувати. Ще одного разу мене пригощали блюдом з помідорів, але я, на жаль, не запам'ятав назви. Правда, сам я таке навряд чи приготував би. На кухні я мало що вмію. Спочатку навіть замовляв піцу додому, поки не дізнався, де є хороші ресторани.
- А що любите слухати з музики? Чи ходите на концерти?
- Віддаю перевагу репу. Слухав і українську музику, але поки що мені нічого не сподобалося. А концерти я не люблю.
- Як тоді проводите вільний час?
- Можу пограти в пейнтбол, поїздити на картингу, сходити в ресторан. У людних місцях мене зараз впізнають вже частіше. Дружина, правда, ревнує до вболівальників. Я ж завжди готовий сфотографуватися або дати автограф. Після матчу з «Арсеналом», наприклад, нікому не відмовив. Шкода, що вболівальникам не можна приходити на тренування і спілкуватися з футболістами. У Франції два-три рази на тиждень це можливо.
- Що купили як сувенір в Києві у першу чергу?
- У мене контракт на п'ять років і всі найближчі плани пов'язані з «Динамо», тому й сувеніри мені не потрібні.
- А футболками з кимось вже мінялися?
- Разів три в чемпіонаті України. Правда, не пам'ятаю в яких саме матчах. Сам я не пропоную обмінюватися, навіть з великими зірками. У мене багато родичів і свої футболки я віддаю їм.
- Яка команда в Україні найбільше запам'яталася?
- Донецький «Металург». Ми з ними дуже добре зіграли, перемогли 9:1. І, незважаючи на результат, була непогана гра з «Шахтарем». Також я стежив за протистоянням України та Франції, спілкувався з гравцями обох команд. Мені, до речі, дуже часто дзвонили французькі журналісти з приводу цих матчів, навіть приїжджали до Києва, щоб взяти інтерв'ю. Ваша збірна дуже добре зіграла в Києві, цього ніхто не чекав. Напевно, більше хотіли перемогти.
- Чи виходить вчити російську або українську мови?
- Намагаюся, але це досить складно. Хоча, я вже починаю розуміти багато фраз. Ну і знаю лайки, але ніколи не користуюся ними на полі або в житті. Перше ж слово, яке я вивчив, це «Спасибі».
- З ким у команді найбільше спілкуєтеся?
- Найбільше спілкуюся, мабуть, з франкомовними. Але взагалі встиг здружитися з усіма.
- Із вами в команді траплялися якісь розіграші?
- Знаю, що є така традиція і помічав, як над кимось жартують під час тренування. Але сам я, на щастя чи, на жаль, ще не попадався. Цим у нас займається, в основному, Хачеріді. Сам я до цього ставлюся нормально.
- Які у вас склались враження від суддівства в Україні?
- Рефері досить суворі, дають багато карток, але не ставлять пенальті. Але це окрема каста, вони всі один на одного схожі. Відрізняються тільки британські рефері. Вони більше дають грати, боротися, менше свистять. Я знаю, що в Україні з арбітрами працює П'єрлуїджі Колліна, правда, його підопічні все одно судять не так, як він.
- Можете порівняти український футбол з французьким? Яке б місце зайняло «Динамо» у Франції?
- В Україні грають з великим бажанням і борються всі 90 хвилин, яким би слабкии або сильним суперник не був. Для мене це корисний досвід. А «Динамо» боролося б у Франції за місця в першій п'ятірці.
- Як вам працюється з Олегом Блохіним?
- Все просто відмінно. Він справжній професіонал і хороший фахівець. До того ж відомий, куди б ми не їздили в Європі, його скрізь знають. Одне задоволення працювати з ним.
- Олег Блохін - володар «Золотого м'яча». Як думаєте, кому дістанеться цей трофей за 2013?
- Напевно, його знову отримає Мессі. Але я б дуже хотів, щоб його вручили Франку Рібері.
- Наскільки важкими будуть для «Динамо» матчі, що залишилися в цьому році?
- Буде досить складно, але ми все одно повинні добути дві перемоги в чемпіонаті України і стільки ж у Лізі Європи, щоб піти на перерву з хорошим настроєм.
- Де плануєте провести відпустку?
- У Франції.
- Для вас літньо-осінній відрізок сезону був непростим більше фізично чи психологічно?
- Фізично до навантажень завжди можна звикнути і увійти в ритм. Тим більше, чекати тиждень наступного матчу не дуже добре, краще грати на третій день і тримати себе у формі. Що стосується психології, то вона залежить від результату. Звичайно, тут у нас були проблеми, але це вже в минулому. Ми змогли підняти планку, і якщо будемо продовжувати так працювати і далі, то закінчимо чемпіонат на першому місці.
В'ячеслав Лашук