В останньому матчі групового раунду команда Блохіна перемогла австрійський Рапід. Гостей з Відня влаштовувала лише перемога, але, показавши досить непогану гру, хлопці Барішича поїхали з Києва ні з чим.
Треба було б подякувати Олегу Володимировичу за цей 6-ти серійний екшн з казахським прев`ю на початку. Та незважаючи на те, що Блохін залишив розв’язку на самий кінець, аби було цікавіше, не всі вболівальники оцінили це з гідністю. Хоча, беззаперечно, було цікаво. В євро серіалі, з Динамо у головній ролі, на перше місце вийшла драматургія. Не дивлячись на досить слабкий підбір акторів, головний режисер(він же і сценарист) Блохін зміг розгорнути такий сюжет, що здивував багатьох. При чому, не лише в Україні, а й у Європі.
Жодна серія не була схожа на попередню. Почалось все з того, що, несподівано для всіх, другорядний актор, з провінційного бельгійського містечка Генк, затьмарив у Києві місцевих фаворитів. Наступна дія пройшла на Батьківщині Моцарта, де у Відні наш головний герой екзаменував місцевий Рапід. Ця серія була розбита на дві частини. І якщо у першій половині динамівці постали перед глядачем у всій красі, то в другій нашого героя наче підмінили.
Звичайно, після такого початку у багатьох виникло питання: «Коли ж настане переломний момент? І чи настане?» Відповідь на ці питання мав дати швейцарський екватор і зустрічі зі старим знайомим Туном.
У поєдинку на «Олімпійському» ми побачили гру одного актора. Нічого особливого. Звичайнісіньке київське соло зі швейцарським антуражем. А задля того, щоб не було нудно дивитися матч-відповідь на «Тун-Арені», в сценарій було внесено деякі поправки. Після вилучення Мбокані з`явилась драматургія і сюжет дещо загострився. Саме тут на перший план вийшли бійцівські якості нашого героя.
У передостанній, п`ятій серії все могло скінчитись. Але Блохін був іншої думки і вирішив зробити відкритий фінал. Замість трьох очків та перемоги, на яку чекали уболівальники, Динамо повернулось додому із трьома бельгійськими вафлями в кишені.
Щодо кінцівки, то в режисера та його помічників було кілька варіантів розвитку подій. Олег Володимирович чудово розумів, що цю серію будуть дивитися всі, кому не байдужа доля киян.
Можна було банально перемагати, підтверджуючи статус фаворита. Але це було б не цікаво. Можна було спробувати грати на нічию, тримаючи всіх у напрузі. Звичайно, існував варіант з трагічною кінцівкою, але смерть головного героя могла б стати фатальною і для всієї знімальної групи…
Блохін обрав найкращий варіант з усіх можливих. Остання серія подарувала уболівальникам біло-синіх гостросюжетний блокбастер з несподіваним початком, насиченою серединою і довгоочікуваною розв’язкою.
Щож, навесні кияни зможуть побачити, як мінімум, ще 2 серії пригод Динамо у Європі. А от хто буде головним режисером і писатиме сценарій цій команді ми можемо лише здогадуватись…
Євген Труханов. 1927.com.ua
Читайте також: «Фенікс з попелу». «Динамо» - «Рапід» - 3:1. ВІДЕО