- Всі бачили, як команда грала в Лізі чемпіонів при Лобановському. Вона грала на контратаках і на ці контратаки вибігали п'ять-шість чоловік на повній швидкості.
За рахунок цих контратак ми перегравали багато команд. Ми свідомо, практично у всіх матчах віддавали ініціативу.
Я думаю, на той момент «Динамо» просто не сприймали. На контратаках забивали м'ячі, що трапилось сезоном раніше в Ейндховені, в Барселоні, і також як ми грали в Києві.
Ми більшою мірою віддавали ініціативу, але на контратаці могли обіграти будь-яку команду.
Наша ідея полягала в гарній фізичній підготовці, в серйозному пресингу і в грі на контратаках. Напевно, майстерність футболістів у нас і у «Барселони» була на різних рівнях, так як і зараз. І, напевно, Лобановський знайшов один єдиний правильний вихід.
На той момент його принципи були потрібні. Ми заїжджали на базу за два дні, іноді після гри на базу їхали. Звичайно, вони не для всіх прийнятні, для сімейних та дисциплінованих людей це було непотрібно. Але в основному у нас команда була з молодих хлопців, тільки у п'ятьох, напевно, вже були сім'ї. Іноді траплялися історії. Ясно, що ті принципи не всі приймали нормально, і зараз їх ніхто не сприймає нормально, але вони давали результати, ми перегравали будь-яку команду і не боялися.
Всі згадують цей півфінал, і я до сих пір не розумію, як ми могли не пройти «Баварію». Ми повинні були все вирішувати вдома, коли вигравали 3:1, і у нас було достатньо шансів, щоб забити. Але пропустили штрафний з 40 метрів, другий необов'язковий гол, і, на жаль, вже в «Баварії» на виїзді було дуже складно грати.