Екс-форвард київського «Динамо» Максим Шацьких сьогодні отримав премію як учасник «Клубу «100» імені Олега Блохіна», який забив 165 м'ячів за свою ігрову кар'єру. Але 35-річний футболіст, в зимове міжсезоння підписавши контракт з «Говерлою», не збирається зупинятися на досягнутому.
- Я багато років відіграв у своєму улюбленому клубі, і завдяки йому тримаю зараз в руках цю нагороду. Потім, коли через багато років я стану вже старенький, буду згадувати цей період з гордістю, переглядати диски із записами ігор і голів. Буду згадувати колектив, який не дав мені часу на акліматизацію, а дозволив відразу включитися і робити те, що від мене вимагалося.
Хочу подякувати всім партнерам і тренерам. А в першу чергу - вболівальникам! Коли на старому «Олімпійському» збиралося більше 80 тисяч, не можна було не забивати. Тому я забивав дуже легко і з задоволенням.
- У вас є улюблені голи?
- Я завжди кажу, що улюблений - гол «Ньюкаслу». У наступному матчі ми грали в чемпіонаті проти «Дніпра» - гол теж вийшов спонтанним, а такі м'ячі - завжди гарні. Слава Кернозенко досі згадує: «Як ти міг звідти пробити?». А за ступенем складності можна знайти і більш цікаві голи.
- Чи були у вас орієнтири і кумири в Україні або європейських чемпіонатах?
- У мене у футболі кумир - це Зідан. Вважаю, що такі люди народжуються раз на сто років. Мені пощастило грати проти нього і на власні очі переконатися, що це за великий футболіст. А нині найкращий на планеті - Мессі, краще його немає і ще довго не буде. Але ніколи не траплялося такого, щоб від якогось гравця я «з розуму сходив». Потрібно спокійно виходити і робити свою справу, а заслуга знайде тебе в той час, коли тобі це буде потрібно.