Лівий захисник «Шахтаря», бразилець Ісмаїлі.
Цей футболіст вже неодноразово натякав, що не проти прийняти українське громадянство і одягнути синьо-жовту футболку. І хоч зліва у нас є українські кандидати, але те як впевнено Ісмаїлі не дав шансу Едуарду Соболю, то можна припустити, що і в збірній він був би на провідних ролях. Гравець відповідає атакувальному, швидкому футболу, який пропагує Андрій Шевченко. Окрім усього, вимальовується злагодженна захисна ланка з футболістів «Шахтаря».
Нападник «Динамо», бразилець Жуніор Мораєс.
Зважаючи на катастрофічну ситуацію з форвардами в збірній Шевченка, то така натуралізація могла б виправити ситуацію. Останні поєдинки за «Динамо» ще раз підтверджують високий рівень бразильця. Окрім того в збірну ж викликають футболістів, які програють конкуренцію Мораєсу. Проте, футболіст сам говорив, що готовий піти на такий радикальний крок, лише якщо в цьому будуть зацікавлені в тренерському штабі збірної України. Поки таких заяв ніхто не робить.
Нападник «Шахтаря», аргентинець українського походження Густаво Бланко Лещук.
25-річний форвард доволі привабливий варіант для ротації. Аргентинець типовий таранний нападник, який добре грає головою. Поки він програє конкуренцію Феррейрі в «Шахтарі», але період адаптації в новому клубі ніхто ж не скасовував. Ще одна річ, яка добре вирізняє Бланко Лещука - виконує великиє об'єм роботи без м'яча і не боїться конкуренції. Тож може бути таким собі джокером, а не лише основним форвардом. І вже й не згадуємо про українське коріння футболіста. Отож ці троє гравців, могли б суттєво додати варіативності головному тренеру збірної Андрієві Шевченкові при вибори тактики на гру і піднести градус конкуренції за місце в складі. Чи є аргументи проти? Звісно, але плюси очевидніші.