Сергія Реброва немало критикували за те, що таланту в особі Лукаша Теодорчика він не розгледів. Поляк отримував шанси в Києві, хоча боротьбу за місце в основному складі програвав.
Любов та прихильність вболівальників Лукаш заслужив своєю старанністю, вмінням витискати максим з мінімуму. Поляк добре прижився в ролі джокера, продуктивно використовуючи свій час. 16 голів у 42-х матчах за «Динамо» – дуже непоганий результат. Поляк відзначався частіше, аніж у кожному третьому поєдинку за «Динамо».
В «Андерлехті», перейшовши туди за 4,5 мільйони євро, поляк дуже сильно провів перший сезон, відзначившись двадцятьма голами у 28-ми матчах Ліги Жюпіле. Загальний же показник точних ударів у сезоні 2016/17 сягнув тридцяти. В унісон з новинами про зацікавленість в персоні Теодорчика топ-клубів Європи, звучали й звинувачення на адресу Сергія Реброва. Як? Як можна було впустити такий діамант?
Підливало масла в огонь й те, що «Динамо» з Теодорчиком свої стосунки розірвало доволі різко. Поляк перебував у дублі, а потім просто виявився непотрібним Реброву. Просочилася інформація про непорозуміння між тренером та нападником.
Під час другого сезону, коли Теодорчик вже обжився в Брюсселі, виникли проблеми, подібні до київських, і в «Андерлехті». Результативність поляка різко знизилася (три голи у вісімнадцяти матчах поточного сезону), дисципліна на полі та в тренувальному процесі закульгала на обидві ноги, а з партнерами замість взаємодії з'явилися непорозуміння. А найголовніше – це увірваний терпець головного тренера. Гайн Вангазенбрук, який до «Андерлехта» перейшов на початку осені поточного року з «Гента», вже встиг відправити Теодорчика до дубля. Вангазенбрук, який у тренерському ремеслі є значно толерантнішим від Реброва.
Можливо, хоч зараз зі «списку гріхів» Сергія Станіславовича зникне історія з Теодорчиком…