Суспільство, - в тому числі і футбольне, - розділене на прошарки. Хтось багатіший – а хтось бідніший. Хтось розумніший – а хтось більш простакуватий. Хтось впливовий – а хтось сам по собі. Але від джунглів і диких саван нас відрізняє наявність не природних, - сильніші з'їдають слабших, - а людських законів. Законів моралі і справедливості. До того часу суспільство може вважатися не прогнилим, допоки представники абсолютно усіх його прошарків будуть рівними перед органами правосуддя.
«Шахтар» – впливовий, багатий і авторитетний клуб. Він робить чимало доброго для України з точки зору збагачення рейтингу, з точки зору підвищення футбольного іміджу країни у Європі. Це беззаперечно. Але невже ці речі надають донеччанам якихось привілеїв в площині Правил гри? Невже для тих, хто є передовиком, писати потрібно особливі закони?
Невже старостам шкільних класів чи університетських груп дозволяють вільно і безкарно списувати на іспитах? Невже авторам бестселерів можна писати з граматичними помилками? Невже мерам міст можна проїжджати на червоний сигнал світлофору? Невже депутатам можна грабувати країну? Рівність перед законом – це одна з основ нормального розвитку будь-якого середовища.
Не нам оцінювати слова Палкіна про аперкоти судді. Наша справа – привернути до цих слів увагу. І навести аналогії з цивілізованого світу, де плачуть, - якщо вони провинні, - навіть багаті.
За менш гучні слова в чемпіонаті Іспанії від чотирьох до десяти матчів ледь не дискваліфікували тренера «Реала» Зідана. Француза обурило вилучення Роналду в матчі «вершкових» проти «Барселони» за Суперкубок Іспанії. Француз все ж уникнув покарання, але ж він і не намагався вчинити самосуд з арбітром, точно Фонсека / Палкін. Він не погрожував фізичною розправою, а лише жонглював гучними словами у спортивній площині.
Нехай Палкін, Фонсека, Зідан… А чи ліпший Ракицький від Роналду? Останнього, - на той час чотириразового найліпшого гравця Європи, чемпіона континенту як зі збірною, так і з клубом, володаря низки індивідуальних нагород, - покарали п'ятиматчевою дискваліфікацією за поштовх арбітра. Незалежно від того, правильне чи неправильне рішення судді спровокувало реакцію футболіста.
Про витівку Ракицького мовчать, хоча поштовх у виконанні захисника «Шахтаря» був не менш очевидним. Пан Палкін замовчує інцидент, позиціонуючи гравців «Шахтаря» виключно як жертв. А Комітет арбітрів діям Ярослава надає якоїсь дивної інтерпретації.
«Гравець № 44 гостей (Ракицький) демонстративно протестує, застосовуючи образливі слова, жести і рухи, і йому спочатку виносять ЖК. Він продовжує протестувати, провокуючи власне видалення. Технічні та дисциплінарні санкції є бездоганними і правильно застосовані відповідно до Правил Гри».
Про фізичний контакт з суддею, до якого не мають права футболісти незалежно від свого статусу та досягнень, ні слова. Хоча на відео чітко видно поштовх – 6:40.
Ще є рапорт Бойка, оцінки спостерігача і делегата матчу. Якщо не жити за законами Палкіна, тоді справа Ракицького повинна попрямувати до КДК. І своє покарання повинен понести Бойко (разом з Можаровським) за помилкове вилучення Фреда (помилковість визначили незалежні суддівські експерти). Але покарання не аперкотами, а відстороненням від арбітражу – як цього і вимагають Правила.
Одні малюють картинки, інші заганяють псів до будок, а треті розкидалися б аперкотами… Усі – великі цяці.
Ігор Семйон