Як український футбол став політикою

Футбол України 3 Січня, 12:02 985
Як український футбол став політикою | 19-27
Вам не здається, що в українському футболі стало аж надто багато політики?

Сформулюю запитання інакше – а чи не здається вам, що наш футбол вже й сам став політикою?

Хочете доказів? Добре. Але давайте спершу ознайомимося зі статутами міжнародних футбольних органів. Там, де вказують про невтручання політики у футбольні справи країн їхніх національних асоціацій.

Ось, наприклад, статут найвищого футбольного органу світу ФІФА:

Статут ФІФА про політику

Простою мовою це можна перекласти так: «Кожна асоціація-учасник керує своїми справами самостійно та без впливу з боку третіх сторін.»


Це так по-європейськи, це так толерантно — завуалювати слова «політика», «уряд» та решту назв державних органів завдяки одному твердженню — «треті сторони».

Втім, для цивілізованої Європи цього цілком достатньо для розуміння. Спробуйте знайти у Франції, Швейцарії чи Німеччині депутатів Бундестагу чи Сенату, які одночасно ще й розвивають футбол у країні. Там кожен займається своїми справами та вже точно не лізе туди, де є некомпетентним.

Інше діло — Україна.

Помилуйтеся та підрахуйте:


  • Павелко Андрій – президент ФФУ (БПП)
  • Голуб Владислав – голова федерації футболу Черкаської обл. (БПП)
  • Єфімов Максим – голова федерації футболу Донецької обл. (БПП)
  • Сергій Куніцин – голова федерації футболу АР Крим (БПП)
  • Юрик Тарас – голова федерації футболу Тернопільської обл. (БПП)
  • Москаленко Ярослав – голова федерації футболу Київської обл. («Воля народу»)
  • Івченко Вадим – член виконкому ФФУ («Батьківщина»)
  • Крулько Іван – президент Всеукраїнської футбольної асоціації студентів («Батьківщина»)
  • Герега Олександр – віце-президент ФФУ (безпартійний)
  • Бандуров Володимир – член Виконавчого комітету ФФУ («Воля народу”)
  • Лунченко Валерій – президент Асоціації жіночого футболу України («Батьківщина»)


11 народних депутатів у структурі ФФУ.


Ви вражені? Не поспішайте видихати, попереду ще 6 цікавих посад, які вражають своїм «колоритом».

  • Гордєєв Андрій – голова федерації футболу Херсонської обл. (чинний губернатор Херсонської обл. Потрапив з партії БПП)
  • Головко Валерій – голова федерації футболу Полтавської обл. (чинний губернатор Полтавської обл. Потрапив з партії «Батьківщина»)
  • Павлюк Руслан – голова федерації футболу Житомирської обл. (БПП, обласна рада)
  • Холодницький Назар – 1-й віце-президент ФФУ. Голова Слідчої Антикорупційної Прокуратури
  • Єлісєєв Костянтин – віце-президент ФФУ. Заступник голови Адміністрації Президента України
  • Юрій Почотний – член Виконавчого комітету ФФУ (помічник депутата Валерія Лунченка)

А тепер, до уваги статут асоціацій-членів самої федерації футболу України.

Яка тут європейська толерантність? Прямим текстом, чіткіше не поясниш:

Статут ФФУ про політику

Цитую ще раз: «незалежність та уникнення будь-якої форми політичного втручання».

А раптом у когось закралися сумніви, тоді можна ознайомитися зі ще одним документом під назвою «Етичний кодекс ФІФА»:

Статут ФІФА про політику українською

І знову ж таки — «залишатися політично нейтральними».


А це вже заповідь від ФІФА, раптом хто планує посперечатися.

Але не чує і не бачить цього голова бюджетного комітету, народний депутат від БПП та після цього всього ще й президент ФФУ.

І навряд чи в правила колись вчитувався заступник голови адміністрації Президента України. Він запам'ятається всім хіба завдяки відео, де він, мов швейцар, знімає пальто з Януковича.

Я от, наприклад, жодного разу на жодному виконкомі чи конгресі ФФУ не бачив на власні очі Костянтина Єлісєєва у стінах будинку футболу. А ви? А він, виявляється, є. І навіть має посаду віце-президента ФФУ. Для чого? Навіщо? Чим таким «футбольним» запам'ятався нам всім пан Єлісєєв?

І кого в чинному ФФУ хвилює, що двоє зі списку ФФУшних нардепів — Бандуров та Москаленко, — у 2014-му голосували за диктаторські закони 16 січня. І нічого. Працюють люди, розвивають футбол України!

Схоже, ФІФА та УЄФА теж нічого не бачать. Чи не хочуть бачити?

Виконавчий комітет ФФУ зараз налічує 43 члена. З них пов'язаних з політикою, державою чи державними структурами — 15. У відсотковому перерахуванні — майже 35% від загальної кількості.

Це питання міг би розглянути та вирішити Комітет з етики ФІФА, або ж міжнародний спортивний трибунал CAS. Хоча, як показує досвід чинної футбольної влади, навіть рішення CAS для них вже не указ!

Костянтин Андрiюк