Екс-півзахисник «Спартака» Максим Калиниченко, який виступає нині за «Таврію», розповів, як добирався до Дніпропетровська з Криму, проїжджаючи повз блокпости, щоб вилетіти в Москву.
- Обстановка до футболу явно не розташовує, - говорить Максим, який сьогодні прилетів до Москви. - Тривожно. В останні дві-три доби обстановка в Сімферополі різко загострилася.
- Ваш одноклубник Густав Свенссон каже, що трохи боїться, поспішає покинути країну. У вас теж є відчуття страху?
- Не сказав би, що це відчуття страху. Просто не хочеться бути відірваним від сім'ї, яка зараз в Москві. Аеропорт у Сімферополі закритий. На в'їзді до Криму - блокпости. І Свенссона я зрозуміти можу. Він був у Сімферополі з дівчиною і мамою. Для них опинитися в такій ситуації взагалі форс-мажор.
- Як вам у підсумку вдалося вилетіти в Москву?
- У мене був квиток на неділю. Але черех те, що аеропорт у Сімферополі закрився, ми з хлопцями прикинули варіанти і поїхали на машинах. Хто в Донецьк, хто в Дніпропетровськ. Я з Дніпропетровська в результаті вилетів до Москви.
- Скільки ви добиралися до туди із Сімферополя?
- Все нормально. Там 500 кілометрів десь. Близько п'яти годин їзди.
- Як випускають з Криму?
- Нічого страшного немає. Взагалі ситуацію більше зпотворюють ЗМІ. Прожив тиждень в Сімферополі, нічого страшного не було. Так, хтось захопив будівлю в центрі міста. А так все нормально. Так, є блокпости, але нікого з машин не витягують, нікого не б'ють і не стріляють.
- А хто на блокпостах?
- Принаймні, на виїзді із Сімферополя - український «Беркут». Російських солдатів я не бачив.
- Що кажуть керівники «Таврії». Чи є у них інформація, коли чемпіонат може відновитися?
- У футбол треба починати грати, коли хоч трохи почне стабілізуватися ситуація в країні. У таких умовах, як зараз, грати не можна. Це не тільки іноземних футболістів стосується, але й українських. Те, що іноземці бояться за своє життя - це нормально. Але, ми, українські футболісти, насамперед, переживаємо за свою країну.
Чесно кажучи, насилу розумію, що відбувається. Не можу зрозуміти, кого слухати і кому вірити.
- Складно повірити, що таке відбувається в 21 столітті між двома країнами, які більшу частину часу були однією країною.
- Боюся, тут видно почерк третьої сторони. Але якої? Все настільки заплутано... Хочеться, щоб швидше все закінчилося. Хочу жити в стабільній вільній країні без війни і без насильства.
- 5 березня «Таврія» збереться на збір до Туреччини. Він буде безстроковим?
- Не можна його робити безстроковим. Юран правильно сказав: можливо, слід оголосити аналог локауту. Тому що це може бути втрачений час для гравців українського чемпіонату. Поки не бачу, щоб ситуація стабілізувалася. Вона, швидше, загострюється з усіх боків. Російські ЗМІ подають інформацію по-іншому, на відміну від українських. Але картинка - то скрізь одна. Якщо людей б'ють - значить б'ють. Якщо люди розмовляють - значить розмовляють. А хто як підносить - це вже мистецтво репортера і його керівництва. Інформації дуже багато. І вона часто провокаційна.
Переклад - 1927