Віктор Леоненко: Все це спланували американці. Про це навіть мої коти знають

Динамо Київ 3 Березня, 13:49 1129
Віктор Леоненко: Все це спланували американці. Про це навіть мої коти знають    | 19-27
Відомий футбольний експерт, який народився у Сибіру вважає, що зіштовхнути лобами росіян і українців ні у кого не вийде.

Віктор Леоненко - народився в Тюмені, в 1992-му перейшов з московського до київського «Динамо», тричі визнавався кращим футболістом України, грав за національну збірну України.

- Ким я себе більше відчуваю? Я якось вже говорив, що я насамперед сибіряк, а це люди, які багато що бачили і мало чого бояться. Потім я росіянин, а потім - українець. Але якщо зараз хтось почне говорити, що я якийсь клоун, то він за це може й відповісти. Зараз я, звичайно, українець: у мене українське громадянство і українська прописка. Я відчуваю себе громадянином цієї країни, та й прізвище у мене підходяще (посміхається), - говорить 43-річний Леоненко, нині футбольний експерт на ТБ. - Те, що зараз відбувається, - все на совісті політиків. Але зіштовхнути лобами росіян і українців все одно не вийде ні в кого. Ніякі політичні хитрощі не допоможуть, нічого не вийде навіть у американців. Причому тут американці? Та це все ними сплановано. Як я кажу, у мене навіть коти про це знають.

Але росіяни та українці як жили, так і будуть жити разом, ми по життю поруч. А те, що зараз виникли проблеми, мені здається, що Путін просто вирішив показати своє «я». Всі ці акції російських військових у Криму - прагнення нагадати новій владі України, що у них є сила. Ну, хто проти них попре? Та ніхто. Те, що не показав Янукович, показують зараз росіяни. Мовляв, у Криму ніколи не буде так, як у Києві. Можливо, це реакція на дії нової влади. Коли в центрі столиці сидять люди зі зброєю - ну, це теж ненормально. В Європу з цим нас точно не візьмуть.

Але сподіваюся, що все-таки все заспокоїться, життя налагодиться, і футбольний чемпіонат відновиться. Тим більше що нас там чекає так багато цікавого - починаючи від того, хто стане чемпіоном, і закінчуючи подальшою долею Маркевича і боротьбою за крісло президента ФФУ.