Вихованець київського «Динамо», який зараз на правах оренди виступає за «Говерлу» - про сім'ю, дитинство і початок кар'єри.
Про шлях у великий футбол: «Футбол, як і будь-яка праця, з кожним робочим днем стає тільки складніше. У моїй професії потрібно прогресувати, щоб витримувати конкуренцію. У шість років батьки відвели мене в секцію місцевої команди. Після закінчення шостого класу я поїхав в київський спортивний інтернат на перегляд. Потренувався два тижні, мене взяли. Перші роки видалися неймовірно важкими. Я нудьгував за рідним домом, просив батьків, щоб забрали мене».
Про те, чи хотів кинути футбол: «Ні, я ніколи не кидав футбол! Тоді мені було просто самотньо. Потрібно було перетерпіти».
Про сім'ю: «Мої батьки донині живуть в місті Калинівка, що у Вінницькій області. Сестра Юлія старше за мене на п'ять років. Вона вийшла заміж і живе в Києві. Батько і мама працюють інженерами на машинобудівному заводі».
Про навчання у школі: «Навчанням це складно назвати... Я був нормальною, слухняною дитиною, школу не прогулював, але от завзяття до навчання у мене не спостерігалося. Домашні завдання я рідко робив. Середня оцінка по всіх предметах у мене десь шістка. Процвітав я тільки в математиці, і то тому, що бабуся - колишня вчителька з математики. Ось вона і змушувала вчити цей предмет».
Про дитинство: «Розбив голову я одного разу, коли був зовсім крихіткою - мама розповідала. А ось руку ламав. Тричі. Перший раз у третьому класі. Грав у футбол в калинівській секції. Невдало впав. Другий раз трапилася весела історія. М'яч у дворі застряг на дереві. Я поліз знімати його. Разом з м'ячем і впав! Висота була метра чотири, може, п'ять. Десь між першим і другим поверхом, коротше. Зламав другу руку. А третій раз вийшло так, що мені гіпс на руку неправильно наклали і довелося руку повторно ламати. Трохи помучився».
Про те, чи пробував спиртне і сигарети: «Погані звички обійшли мене стороною. Я ніколи не пробував курити. А спиртне ковтнув вперше на своє 18-річчя».
Переклад - 1927