Огнен Вукоєвич не допоможе партнерам у наступному матчі у Львові, але, ймовірно, вийде на поле в грі з «Шахтарем».
Всі думки хорватського хавбека «Динамо», який зіграв у неділю проти «Металіста» на місці центрального захисника і отримав вилучення в компенсовані хвилини, зайняті тепер майбутньою принциповою зустріччю з гірниками.
- Матч з «Металістом», мабуть, залишив у вас суперечливі почуття. Команда здобула перемогу, але ви отримали дві жовті картки - і тепер пропустите суботню гру з «Карпатами»...
- Це, звичайно, сумно. Але слід розуміти, що зустріч з прямим конкурентом, який не став слабкішим з втратою головного тренера і пари ведучих футболістів, була однією з вирішальних.
Тільки перемога дозволяла залишитися серед учасників чемпіонської гонки. Наша поразка забезпечила б «Шахтарю» з «Дніпром» такий відрив, який «Динамо» досить складно було б надолужити.
Гра в результаті вийшла важкою і нервовою. Як наслідок, десять жовтих карток, дві з яких випали на мою долю. Але, як у вас кажуть, немає лиха без добра: з'явилася можливість спокійно підготуватися до поєдинку з «Шахтарем». Це буде найголовніша гра весняної частини сезону, однак не варто забувати, що будь-яка втрата очок тепер для нас - на вагу золота. І девізом до самого фінішу будуть слова президента «Динамо» Ігоря Суркіса, який сказав, до речі, в інтерв'ю вашій газеті, що командні інтереси зобов'язані бути для наших футболістів вище особистих.
- Дві ваші картки у матчі з «Металістом» - по справі?
- Напевно, так. Але в цілому я суддівством у цій грі незадоволений. Мої картки - гаразд, але ж арбітр (Віктор Швецов. - Прим. Д. І.) міг поставити не один, а три пенальті: коли суперник зіграв рукою після удару Мбокані і коли у штрафному впав Макаренко - і сам же отримав попередження нібито за симуляцію.
Але занадто багато говорити зараз про цю сторону футболу мені не хотілося б - нехай розбираються ті, кому це належить. Мені важливо, що команда взяла три очки а я, діючи на не рідний позиції центрального захисника, віддав грі всі сили. Якщо пам'ятаєте, ще взимку говорив вам в Марбельї: заради «Динамо» готовий до переводу на будь-яке місце - навіть в ворота.
- Проти «Металіста» ви зіграли в центрі оборони, а до цього в двох матчах поспіль діяли з Гармашем значно ближче звичного до фронту атаки. Відчували себе там комфортніше?
- Опорного півзахисника я граю все життя - у всіх своїх клубах і в збірній, з якою розраховую відправитися влітку на чемпіонат світу до Бразилії. У цій ролі мені справді комфортно. Дій я на звичному місці, можливо, і не одержав би дві жовті картки. Але вже говорив, і готовий повторити знову: мій особистий комфорт - ніщо порівняно з інтересами команди. І не команда повинна підлаштовуватися під Вукоєвича або будь-якого іншого гравця, а ми під неї.
Для мене, так, мабуть, і для більшості партнерів - як українців, так і легіонерів - яскравий приклад такого ставлення до справи - Шовковський та Гусєв. Представники колишньої генерації динамівців, для яких був украй важливий клубний патріотизм. Ці хлопці демонструють нам, як слід поводитися на полі і за його межами, як ставитися до гри, до футболці з літерою «Д» на грудях і до вболівальників. Якщо ми станемо наслідувати їх приклад, в колективі буде відмінний настрій і з'явиться командний дух.
- Гусєв був в неділю на «Олімпійському», а після гри, кажуть, спускався в роздягальню, щоб привітати команду з перемогою. Як він зараз почувається?
- Ми дуже переживали за Олега. Але тепер вже все позаду: він швидко йде на поправку, готується до матчів з «Карпатами» і «Шахтарем» - і, сподіваюся, зможе нам в них допомогти.
- Драгович отримав на тренуванні травму ключиці, граючи в тенісбол. Це трапилося на ваших очах?
- Він намагався пробити через себе, але впав на спину - і відразу відчув гострий біль. Драгович відвезли в «Борис» на обстеження. Тепер належить ще одне у травматолога, який спеціалізується саме на ключицях, але Александар - той хлопець, який і через біль, «стиснувши зуби», готовий зіграти, коли це необхідно. Сподіваюся, до «Шахтаря» він буде готовий - як і Хачеріді.
- Можливо, два провідних центральних захисника і відновляться до 16 квітня, але поки, у матчі з «Карпатами», Блохіну знову не обійтися без перекваліфікації декого з представників суміжних амплуа. Чи вірно розумію, що тепер черга Сидорчука?
- Напевно, краще поставити це питання Володимировичу (Блохіну. - Прим. Д. І.). Але можуть зіграти в центрі оборони і Сидорчук, і поступово набирає форму Селін, і навіть Данило Сілва. Упевнений, що головний тренер знайде оптимальне рішення. А вже до гри з «Шахтарем» багато повернуться в стрій.
- Зі Срною та Едуарду ключовий весняний матч обговорювали?
- Ми постійно зідзвонюємося, адже Срна - мій давній друг, а Едуарду і зовсім кум, я хрестив його дитину. Багато говоримо про футбол - і, звісно, про гру, яку чекає вся Україна. Адже це класико, що збирає переповнені трибуни незалежно від турнірного становища суперників. Тим більше цікава наша зустріч зараз, коли чемпіонська гонка загострена до межі. Сподіваюся, у матчі з «Шахтарем» вболівальники нас підтримають, як тільки вони вміють, і на «Олімпійському» буде аншлаг...
Переклад - 1927