Капітан «Динамо» Київ Олег Гусєв в рамках програми «Разом до перемоги» відповів на питання прихильників.
- Що для Вас є «Динамо»?
- Що для мене «Динамо»? В двох словах і не скажеш… Я всю свою кар’єру футболіста зробив тут. Було багато травм, перемог і поразок. Для мене «Динамо» - це не просто команда, це сім’я. Коли щось не виходить – місця собі не знаходиш. Хочеться, щоб команда завжди вигравала…
- Ваша думка з приводу трансферного вікна. Чи потрібні нові гравці?
- Складне питання, не мені судити, звичайно. Особисто моя думка: в кожній команді потрібно 2 гравця на позицію. Сьогодні на тренуванні не було двох на позицію. Не буду скаржитися. У зв'язку з цим ваше питання актуальне. Потрібне підсилення. Яке? Вирішувати не мені. Думаю, захисну лінію посилити потрібно.
- У багатьох команд є свої традиції. Які традиції в «Динамо»? Ваша улюблена?
- Якщо чесно, то так відразу не можу згадати традицій. Співати нікого не змушуємо. Традиція одна - на день Народження дарувати футболки. Ну.. і різні забобони…
- Вас коли-небудь розігрували ваші партнери?
- Ні.
- Наскільки ви ще готові радувати нас своєю грою, перемогами, гольовими моментами?
- Для початку, сподіваюся, до кінця контракту. А там, якщо здоров'я дозволить, потрібен буду клубу, будемо грати, допомагати команді. В нас у 30 років розпочинають відправляти на пенсію, хоча по собі не сказав би що такий вже й старий. Ми з Рібері з одного року, він в минулому році боровся за звання найкращого в світі. Ніхто йому не говорив, що він старий і пора закінчувати. Якщо ти добре робиш свою справу, то на вік ніхто не дивиться, погано – всі роблять спробу заглянути в паспорт.
- Чи є серед учасників ½ ЛЧ команда, якій ви симпатизували, але вона вилетіла?
- Так, «Барселона», але залишилась «Баварія».
– Це правда, що ти ніколи не дивишся записи матчів «Динамо» зі своєю участю?
– Ні, не правда
– Стали відомі суперники на ЧЄ-2016. Як ви оцінюєте шанси?
– Шанси, як ніколи, дуже високі, адже їдуть на турнір 2 команди, а третя - в плей-офф. Та й це найсильніша і найталановитіша команда за весь мій час гри за збірну.
– В скільки років ви зробили перший удар по м'ячу? Перший свій матч? Плани після кар'єри є?
– Щодо першого удару, якщо батько не обманює, то дуже рано. Точно не пам'ятаю. Перший матч пам'ятаю - чемпіонат району. Я забив гол, виграли. На рахунок продовження кар'єри у футболі - поки не будую плани. Головний тренер - невдячна робота. Помічником - за характером не зможу працювати. Так що, поки що не знаю.
– Є така інформація, що при перельотах, переїздах, зборах усі грають в гаджети, а ви читаєте. Кажуть, улюблений автор - Акунін. Який, насправді, Ваш улюблений автор? І чому не подобаються перельоти?
– Перельоти не люблю, після одного важкого польоту. Летіли на Фарерри. Важко сідали. Після посадки підійшла стюардеса, привітала з легкою посадкою (сміється). А читання відволікає від польоту і корисно для голови.
– Ти добре граєш в більярд – зустрічався з Яремчуком за більярдним столом?
– Поруч зі столом – зустрічався. Але скажу чесно – як на любителя, грає він добре. Було б цікаво з ним зіграти. Недавно бачив його на грі з «Металістом». Говорить – чому не заходиш. «Та ніколи, - відповідаю. Останнім часом то по голові вдарять…». Домовились, що матч відбудеться і я розповім вам про результати.
- Як ваше здоров'я? Немає жодних образ на Бойка?
- Складне питання. За здоров'я легше відповісти. Все нормально. Без обмежень працюю, правда щелепа трохи болить. Що стосується Бойка, то думаю, що він сам зробить висновки. Міг уникнути чи ні. Добре, що ніхто не постраждав за великим рахунком. Він просив у мене вибачення, але думаю, що вибачення повинен був просити не в мене, а у моїх батьків, дружини та дитини, які важко все це перенесли. А взагалі добре все, що добре закінчується. А Денису бажаю здоров'я і поменше пропускати.
– Скільки кілограм втрачаєш за матч?
– Приблизно 3 кілограми.
– Яку команду в Прем’єр-лізі підтримуєте?
– «Дніпро»! Адже є хороше ставлення і між вболівальниками, і між футболістами. Багато екс-динамівців там грають, у нас екс-дніпряни грали. А після останніх подій стали ще ріднішими.
– Цього року «Динамо» вдалося пробитися до ½ Кубку України. Є шанси на трофей?
– Шанси є, і ми це зробимо. Відступати нікуди. Спочатку потрібно вдало зіграти з «Чорноморцем». Сподіваюся, вболівальники нас підтримають. А фінал буде, швидше за все, з «Шахтарем». Фінал, наскільки знаю, в місті переможця. «Динамо» Київ – «Чорноморець», - іншого виходу у нас немає!
– Якими якостями повинен володіти футболіст «Динамо»? Які якості важливі в людях для вас?
– У людях насамперед - порядність та відданість. На прикладі дніпровських хлопців. Який би важливий не був матч, вони вчинили як справжні чоловіки, Люди. Це і є ті, хто підтримує тебе у важкій ситуації. Це - цінність. З такими людьми все набагато легше. Що стосується футболістів – ті, які допоможуть «Динамо» повернутися до топ-команди Європи, неодноразово вигравати всеукраїнські змагання. Швидкість, удар, мислення. Нам потрібні хороші футболісти.
– Назвіть імена трьох гравців європейського футболу, з якими хотіли б бути на полі?
– Чесно, не знаю.
– Є гравці, які підходять до вболівальників, є – які не підходять. В клубі велика «тікучка» гравців, іноземні часто не підходять.
– Українські гравці уважніше підходять до цього питання в плані того, що вони розуміють, за який клуб грають, розуміють, яких результатів повинні досягати. Хлопці, які приїжджають, мають різні настрої – один засмучується, що його на 60-ій хвилині замінюють, інший – що пас не дали. Сильно засмучуються і десь з 80-ої хвилини думають, якби швидше затамувати образу в роздягальні, не думають, що потрібно підійти – людям буде приємно. Хоча після останніх вдалих матчів не помічав, що хтось відмовлявся підійти до вболівальників. Можливо, хтось боїться почути про себе неприємні слова і після поразки замикається в собі та йде в роздягальню. Я вважаю, що після кожної, навіть невдалої гри, потрібно підійти та подякувати за підтримку.
– Які три речі ти взяв би з собою, перед потраплянням на безлюдний острів?
– Книжку взяв би, гітару та м’яч.
– Коли ми побачимо Гусєва на полі?
– Це питання більше до Олега Володимировича. Я вже тренуюся. За попередньою інформацією полечу до Львова. Потраплю в заявку чи ні - не знаю. Думаю, з «Шахтарем» вже буду в заявці.
– У вашій команді проводяться заняття з приводу надання першої медичної допомоги?
– Не проводяться. Нажаль, в жодній команді чемпіонату не проводяться, хоча, як показує ситуація, володіння елементарними навичками може зіграти важливу роль. Думаю, з наступного року зробимо подібну поправку та будемо відпрацьовувати.
– Які футболки у вашій колекції – найцінніші.
– Чесно – в мене дуже велика колекція. Майже з кожного міжнародного матчу намагаюсь обмінятись футболками. Правда, не всі футболісти з іменем хочуть обмінюватись, не всі команди, котрі програли хочуть це робити. Просиш адміністраторів піти в роздягальню суперника, щоб обмінятись. Якщо так прикинути, то маю більше ста футболок. Не ділю – будь це футболка Андори чи «Барселони». Всі висять в одному місці і немає ніяких пріоритетів.
Фото: segodnya.ua та fcdynamo.kiev.ua