Ветеран і капітан збірної України Анатолій Тимощук в ексклюзивному інтерв'ю «football-side» розповів про своє майбутнє в збірній і про справи в клубі
.- Анатолій, бачите себе в цій збірній України?
- Бачу або не бачу, все одно останнє слово залишається за головним тренером. А він останнім часом мені не дуже довіряє. Я все розумію, треба перевіряти молодих гравців, але мені від цього не легше.
- Але Ви провели повністю минулий товариський матч проти США...
-
(Перебиває).
Один матч за такий великий проміжок часу...- Вам неприємно?
- А Ви як думаєте? Звичайно, дуже неприємно, коли ти повний сил приїжджаєш в команду, а тут такий, вибачте, «облом». При тому, що в «Зеніті», особливо, в кінцівці сезону, я мав постійну ігрову практику, був на дуже хорошому рахунку в клубі... Одним словом, схоже, настав час приймати якесь рішення. Можливо кардинальне.
- Розкажіть про Ваші клубні справи.
- З приходом нового тренера Віллаш-Боаша ситуація в клубі стабілізувалася. Команда до останнього боролася за чемпіонство, і, тільки якийсь збіг обставин, не дозволив його досягти. Я не хочу сказати, що ЦСКА не заслужив титул, але все-таки отримали вони його в результаті випадкових збігів. Ми ж, впевнений, повинні були заслужено брати «золото», але допустили одну фатальну осічку. Та й календар у нас під кінець сезону вийшов важкий.
- Ви згадали, що новий тренер Вам став довіряти...
- Так і мені це дуже приємно, тому що ще відчуваю в собі сили і впевненість для того, щоб грати на такому рівні. Ще раз повторюся, шкода, що при цьому не затребуваний на рівні збірної...
- Політична ситуація в Україні якось вплинула на ставлення до Вас з боку вболівальників і взагалі в клубі?
- Зовсім не вплинула. Відносини з пітерськими фанатами у мене прекрасні, ні від кого не чув, що називається, кривого слова. Всі, розуміючи складність становища, підтримували мене. Також і в клубі, ніяких непорозумінь на цьому грунті не виникало.
- Повертаючись до теми збірної, намагалися поговорити з Фоменком про своє становище?
- Я думаю, що така розмова ще попереду. Хоча, власне, якщо тренер не бачить тебе в своїй ігровій моделі, то про що може бути розмова?
- І все ж, Анатолій, майбутній відбірковий цикл проведете у складі збірної?
- Навіть не знаю... Поки візьму час на роздуми.