- Наскільки тяжкою є втрата Максима Білого для луганської «Зорі» й для українського футболу загалом?
- Смерть кожної людини - це величезна втрата, тим паче в такому молодому віці. Максим був дуже талановитим футболістом. Луганська «Зоря» з першого ж дня співпраці покладала на нього великі сподівання, але так ось трапилося…
- Скажіть, будь ласка, причиною цього захворювання стала травма, отримана в якомусь із матчів, чи справа тут у іншому?
- Це все суцільні вигадки, буцімто захворювання є результатом якоїсь травми. Ні! У Максима було дуже тяжке захворювання - пухлина головного мозку.
- Коли клубними лікарями була діагностована хвороба?
- Хворобу діагностували не клубні лікарі. Це було зроблено кваліфікованими іноземними фахівцями. Хвороба була виявлена шляхом серйозних медичних процедур.
- Розкажіть, як проходило лікування Максима?
- Його лікування проходило за кордоном. Він їздив на консультації й до Росії у шпиталь імені академіка Бурденка, й в Ізраїль. Проте безпосередньо його лікування проходило в німецькій клініці.
- Чому впродовж майже двох років керівництво клубу неохоче говорило про стан справ Максима?
- Подібні розмови тільки би травмували його самого та його сім’ю. Це було би принаймні неетично.
- Яким чином клуб допомагатиме молодій сім’ї Максима?
- Клуб, безумовно, допомагатиме його сім’ї. Як саме? Це вже не справа преси.