Роман Адаменко: «Готовий взяти зброю в руки. Нехай наші, так звані, «брати» не лізуть в наші справи»

Динамо Київ 10 Червня, 06:58
Колишній гравець київського «Динамо-2» Роман Адаменко в дружній розмові з журналістом 1927.com.ua розповів про гру в стані «біло-синіх», тренування під керівництвом Сергія Реброва та поділився планами на майбутнє. 22-річний Роман налаштований серйозно і готовий стати на захист Батьківщини зі зброєю в руках…

Колишній гравець київського «Динамо-2» Роман Адаменко в дружній розмові з журналістом 1927.com.ua розповів про гру в стані «біло-синіх», тренування під керівництвом Сергія Реброва та поділився планами на майбутнє. 22-річний Роман налаштований серйозно і готовий стати на захист Батьківщини зі зброєю в руках…

– Як справи? Чим зараз займаєшся?

– Непогано. Підтримую форму з однією обласною командою. Тренуюсь. Взимку перебував на перегляді в «Севастополі». Так склалась ситуація, - в країні таке відбувається, плюс, в мене літом державний іспит в університеті був і з батьком та агентом віришили нікуди не їхати до літа.

– Важко було знайти новий клуб? Він недалеко від дому – це має значення?

– Взагалі не важко. Поки навчався в університеті, це мало значення, а зараз - без різниці.

– Зараз є конкретні пропозиції з приводу продовження кар’єри?

– Є, але у зв’язку з ситуацією в країні, поки нічого невідомо. Мене ще й в армію можуть забрати (

посміхається

, - ред.).

– З армією зараз непросто…

– Нехай і непросто, але країну потрібно захищати…

– Готовий взяти зброю в руки?

– Звичайно, готовий. До 6 років, поки тато не повів в секцію футболу, мріяв стати спецназівцем (

посміхається

,- ред.)

– Дай Бог, аби швидше все стабілізувалось, і такі мрії не збувались…

– Нехай наші, так звані, «брати» не лізуть в наші справи…

– Повернемось до «Динамо». Що сподобалось в клубі, а що - не сподобалось?

– Сподобались умови тренування. Там є все, щоб зростати чудовим футболістом. Що не сподобалось? Звісно, і таке є, але я не хочу про це говорити. «Динамо» - це клуб який мене виховав і я його дуже люблю.

– Хотів би повернутися в Київ?

– Звісно, хотів би. Докладу усіх зусиль, щоб це зробити…

– Спостерігаєш за грою «біло-синіх»?

– Звичайно! Дивлюся всі матчі.

– Доводилось працювати під керівництвом Сергія Реброва?

– Так. Доводилося попрацювати з Сергієм Станіславовичем в дублі, і я можу з впевненістю сказати, що це саме той тренер, на якого чекав клуб. Вважаю, що в нього все вийде. На всіх тренуваннях з ним у нас були лише позитивний настрій та жага до роботи.

– Хто ще з тренерів «Динамо» тобі сподобався своїм підходом, темпераментом, знаннями?

– Всі вони мене чогось навчили. До речі, всім спасибі (

посміхається

, - ред.). Але по тренуваннях, темпераменту мені найбільш сподобався Жабченко Ігор Валентинович, з яким довелось попрацювати в «Горняк-Спорті». Він колишній динамівець, до речі.

– З кимось з динамівців підтримуєш контакт, товаришуєш?

– Звичайно. Майже з усіма ровесниками.

– В якому з регіонів України хотів би пограти, окрім рідного, Північного?

– Найбільше хотів би грати там, де й живу, але якщо потрібно, то буду грати всюди.

– А в Європі?

– В чемпіонаті Англії…

Розмовляв

Микола Тимощук