- Сергію, ти взяв участь вже у двох контрольних матчах на цьому зборі. Які у тебе враження від гри за «Динамо»? Чи легко тобі вдається взаємодіяти з партнерами?
- Під час першої гри було, можна сказати, ще незвично. Все-таки, перший матч після перерви, давно не грали. У грі проти «Зестафоні» вже були помітні якісь комбінації, у першому таймі ми забили цілих чотири м'ячі. Вважаю, що цей матч ми добре провели.
- Наскільки добре ти вписався у тактичну схему «Динамо», яка дещо відрізняється від тієї, яку використовує «Слован»? Чи комфортно ти відчуваєш себе на тій позиції, на якій граєш?
- Головна відмінність у тому, що «Динамо» практично завжди грає першим номером, а «Слован» - від оборони. Перший матч я провів на позиції під нападниками, у другому виконував роль опорного півзахисника. Особисто мені комфортніше грати на позиції опорного півзахисника.
- Чи суттєво відрізняється тренувальний процес у «Динамо» і в тому ж «Словані»?
- У «Словані» під час зборів практично всі тренування були з м'ячем. Навіть розминка проводилась з м'ячем. Бігу практично не було взагалі. Все через ігри, тактика, утримання м'яча – ось і все тренування. Навіть коли потрібно було пробігти шість по вісімдесят
(6 разів по вісімдесят метрів – прим.)
, гравці відразу починали скаржитися, протестувати, кажучи, що це багато.Зараз в «Динамо» я теж бачу, що всі заняття проводяться з м'ячами. Цікаві тренування, контроль м'яча, тактика – ці збори я проводжу з задоволенням.
- Як загалом оціниш період, проведений в «Словані»? Чи можна сказати, що минулий сезон поки найкращий у твоїй кар'єрі?
- Я просто ніколи раніше не грав на такому рівні, як у «Словані». Мене завжди відправляли в дубль, і хоч я там доволі таки непогано виступав, шанс все одно не отримував. Можна сказати, що свій шанс я отримав вже у «Словані». Там я пограв у Лізі Європи. Природно, коли береш участь в таких іграх, додаєш в кожному матчі.
- На збори з київським «Динамо» ти вирушив вже не вперше. Чи почуваєшся на цей раз впевненіше, адже зараз ти вже досвідченіше за багатьох?
- Так, я відчуваю себе впевненим. Три роки тому приїжджав на збір і, напевно, чогось боявся. Хоча ні, не боявся, просто не відчував до себе довіри. Зараз відчуваю впевненість у собі, у своїх силах, відчуваю, що можу грати. А вже від тренера буде залежати, чи потрібен я буду команді чи ні.
- Сергій Ребров одразу після призначення заявив, що однозначно хоче бачити тебе на зборах. Чи була у тебе розмова з головним тренером, чи він говорив, що розраховує на тебе в наступному сезоні?
- Я думаю, Сергій Станіславович розраховує на кожного гравця з тих, кого він взяв на збори. Адже він неодноразово говорив в інтерв'ю, що буде давати шанс молодим. Головне – цим шансом скористатися. Я зараз говорю не тільки про себе, але і про інших. Я старанно виконую свою роботу, але все залежить від рішення головного тренера.
- Навесні ситуація з твоїм майбутнім була невизначеною. В який момент ти сам дізнався, що головний тренер на тебе розраховує, і що ти поїдеш на збори?
- Після завершального матчу сезону, в якому «Динамо» обіграло «Зорю», Сергій Ребров дав прес-конференцію, я її побачив. І після цього мені повідомили, що я залишаюся в «Динамо», їду на збори, і щоб я не розглядав ніяких інших варіантів.
- По суті, для тебе минулий сезон закінчився трохи раніше, адже ти не міг дограти його до кінця в Чехії через проблеми з візою. Це ніяк не позначилося на твоїй готовності до нового сезону?
- Та я думаю, ніяк. Зараз будуть матчі, буду набирати форму через ігри, через тренувальний процес. Звичайно, коли вийшов на перший матч, відразу відчув, що давно не відчував ритму гри, але зараз вже все нормально.
- Як і в минулому сезоні, у «Динамо» велика конкуренція на твоїй позиції. Чи готовий ти боротися за місце в складі, навіть якщо не одразу станеш стовідсотковим гравцем «основи»?
- Конкуренція ще нікому не заважала. Потрібно просто все доводити на футбольному полі. Також важливо, якою головний тренер бачить гру команди, адже він підбирає виконавців під свою модель гри. Приміром, Олег Блохін бачив силовий стиль гри, довгі передачі. Станіславович будує гру через короткий пас, контроль м'яча, а не через закидання вперед. Я думаю, він буде підбирати під основний склад в першу чергу тих гравців, хто буде виконувати його вимоги.
- Ліміт на легіонерів дає тобі додаткову перевагу в боротьбі за місце у складі?
- Я вважаю, що на це не потрібно дивитися. Грати повинен той, хто сильніший, неважливо, український паспорт або іноземний. Звичайно, хочеться, щоб у команді було більше своїх, більше довіряли молодим у чемпіонаті України – тоді і збірна буде сильнішою. Але паспорт не повинен бути визначальним фактором при виборі гравців.
- Чи легко ти знаходиш спільну мову з легіонерами київського «Динамо»?
- Ніяких проблем з цим немає, адже я сам був легіонером, і добре їх розумію. Нормальні відносини з усіма, і з іноземцями, і з українцями, адже практично всіх їх давно знаю. Хороші відносини, і взагалі зараз взаєморозуміння в команді хороше.
- Як ти ставишся до того, що у наступному сезоні в Прем'єр-лізі, найімовірніше, залишиться всього 14 команд?
- Звичайно, хочеться, аби залишилося шістнадцять команд. При чотирнадцяти командах виходить зовсім вже мало матчів. Але в країні така ситуація, що нічого не вдієш…
- Чи є в тебе приклад для наслідування, футболіст, який є для тебе взірцем?
- Напевно, у кожного гравця можна почерпнути щось хороше. Але певного кумира у мене немає.