Олександр Кокорін: «На ЧС-2014 нам потрібно було все-таки грати у футбол»

Світовий футбол 29 Червня, 10:13
Підсумки виступу збірної Росії, яка не зуміла подолати груповий турнір ЧС-2014, підвів нападник Олександр Кокорін.

Підсумки виступу збірної Росії, яка не зуміла подолати груповий етап ЧС-2014, підвів разом зі «Спорт-Экспрессом» нападник Олександр Кокорін.

- Емоції нікуди не поділися: досі прикро. Думали, чому ж так сталося...

- На думку багатьох, збірна Росії виглядала в Бразилії мало не гірше всіх. Які висновки для себе зробили?

- З боку видніше, звичайно, хоча мені так не здалося. А висновки належить зробити пізніше. Поки тільки негативні думки. Всі дивляться ігри, а ми розчарували і вже прилетіли додому.

- Згодні, що потрібно їхати до Європи, щоб рости і не поступатися тим же алжирцям, які грають в клубах Старого Світу?

- Звичайно, якщо ми хочемо складати конкуренцію топовим командам, то повинні, як і вони, грати по два-три рази на тиждень.

- Бельгійці - справда такі «монстри»?

- Не сказав би. Від гравців з таких чемпіонатів чекали більшого. Вони, за великим рахунком, нічого не створили, крім останніх 10 хвилин, коли дали свободу Азару.

- По грі Росія нікому, по суті, не поступилися?

- Не поступилися, і, можна сказати, перебігали, але потрібно було все-таки ще грати у футбол і створювати більше моментів.

- З чим пов'язано, що після класного початку з Алжиром, красивого голу, притулилися і стали грати на відбій?

- Це погляд з боку. Але я можу сказати, що у Алжиру теж хороша збірна, вони обіграли Корею за всіма статтями. Ми розбирали цей матч, і аналіз показав, що команда у них просто божевільна. Адже і не сказати, що ми багато чого їм дозволили крім пари контратак і декількох «стандартів».

- Коли забили, чому показували всім: мовляв, «тихіше, тихіше»?... Он як колумбійці радіють, танцюють...

- Я ж не хет-трик оформив. Або забив би ось Бельгії - емоції були б інші. Просто розумів, що потрібно забивати ще, що справу ще не зроблено. Реалізуй Самедов момент на початку другого тайму, ось тоді алжирці, думаю, вже б змирилися.