Після гри він прокоментував вихід у фінал і свій реалізований одинадцятиметровий удар:
- Емоції зашкалювали! Тренери попереджали, налаштовували, що гра буде важкою, адже суперник нам дістався дуже непростий. Ми це розуміли, і старалися з перших хвилин забрати гру під контроль і грати у свій футбол. Проти господарів завжди важко грати, трибуни їх підтримували протягомобох таймів. Ми старалися на це не зважати, але в деяких моментах це трохи збивало та відволікало. Ми переживали, але взяли себе в руки, забули про трибуни, про серію пенальті. Ви бачили, що команда билася до останнього. Ми старалися, створювали моменти в основний час, на жаль, не змогли їх використати. Довелося бити пенальті, тут уже, кому удача посміхнулася, той і переміг. Цей матч був для мене особливим, адже я сам з BRW-BIK, я хотів довести самому собі, що я не дарма пішов з цього клубу, що мене не дарма взяли до «Динамо», що це значно сильніший клуб, у якому я багато навчився. Але я вдячний і BRW-BIK, без нього цього всього не було б.
Пенальті я йшов бити одним з останніх – переживав, старався до кінця зібратися. Коли побачив, що уже усі пробили, налаштував себе, подумав про те, що якщо не реалізую, можу підставити усю команду, тому зібрався і забив. Перш ніж бити, обрав для себе лівий кут і старався впевнено завдати удару, не сумніваючися – пощастило, воротар не встиг до м’яча.
Ми дуже хотіли пройти далі, адже вже багато років не перемагали у фіналах ДЮФЛ, тому будемо докладати усіх зусиль, щоб нарешті стати чемпіонами.