Ведучий програми «Профутбол» Ігор Циганик у ексклюзивному інтерв`ю для 1927.com.ua поділився враженнями від бразильського Мундіалю і порівняв рівень арбітражу на Чемпіонаті світу-2014 та Прем`єр-лізі України.
- Чим, на ваш погляд, особливий Чемпіонат світу-2014?
- Чемпіонат світу дуже цікавий. В принципі, я не можу сказати, що він якийсь особливий. Кожен Чемпіонат світу особливий. 1990-го року в Італії по-своєму особливий, 94-го, 98-го 2002-го, 2006-го, 2010-го. Цей мундіаль по-своєму цікавий, бо якщо проаналізувати всі південноамериканські Чемпіонати світу, вони яскравіші і більш насичені за самими подіями, які відбуваються на футбольному полі, за самими матчами. Там набагато більше яскравих, класних, хороших матчів, за якими дуже цікаво стежити, якщо згадати Мексику у 86-му році. В принципі, там завжди дуже цікаві чемпіонати. Вони дуже якісні за наповненням. Я не можу сказати, що на цьому Чемпіонаті світу ми побачили щось нове у плані тактики, чи ще чогось. Але от сама бразильська атмосфера, передалась командам, і вони продемонстрували якраз такий футбол, який потрібно демонструвати у Бразилії.
- Чим можна пояснити такий ранній виліт з турніру європейських грандів?
- Я би тут не узагальнював. Треба конкретно підходити окремо до кожної збірної, тому що ті ж самі німці здорово виступили, голландці та французи здорово себе показали. Не можна сказати, що це якійсь провал європейського футболу, тому що це не зовсім правильно. А якщо говорити про конкретні команди, то Іспанія… Просто втомились люди, які вже майже десятиліття з 2008 року постійно видають результат у збірній та клубах. Невпевненість «Барселони» - це як квінтесенція того, що так невпевнено буде грати збірна Іспанії. Втома гравців «Реала», який нарешті виграв Лігу Чемпіонів і пройшов дуже непростий турнірний шлях, те ж саме «Атлетіко». Вони просто наїлися, відходить потроху ця Іспанія, яка мала би бути тою Іспанією, яку ми всі знали. З приводу Англії… Це вже для них традиційно. Таке враження, що футболістам англійської збірної брати участь у таких змаганнях нецікаво. Так було завжди. Я хочу сказати, що Англія яскраво виступає тільки на своїх полях, як збірна. У них чемпіонат сильний, футболісти хороші, але вони їдуть в інше місце і почувають себе там не зовсім комфортно. У Англії було два найяскравіших виступи на великих турнірах, і обидва були якраз на англійських полях. Це у 66-му році, коли вони виграли Чемпіонат світу, і у 96-му, коли вони демонстрували супергру, і мали ставати чемпіонами Європи, просто не пощастило у півфіналі з німцями. Тоді вони програли у серії пенальті, хоча мали вигравати у основний час. А так, напевне не вистачає їм тої атмосфери, того азарту, який присутній у них, коли грають вдома.
- Зараз збірні команди з Африки та Америки грають на рівних з європейськими. Чим це можна пояснити: занепадом європейського футболу, чи загальним підйомом футболу в Африці та Америці?
- Наприклад?
- Коста-Рика, США, Мексика…
- Коста-Рика – це випадковість. Давайте не переоцінювати цю збірну. Я не вважаю, що сталось щось таке особливе та дивовижне. Нічого дивовижного не сталось. Мексика постійно виходить у 1/8 фіналу, і постійно там вилітає вже багато років. Причому, вилітали вони від різних команд, в 94-му вони вилетіли від Болгарії, з якими можна було грати. Мексика демонструє свій стабільний результат - це її рівень. Щодо збірної США, то я, так само, не переоцінював би цю збірну. Тому що так, як зіграли португальці на цьому Чемпіонаті світу, то я думаю, що це не стільки перемога Америки, скільки невдача і просто недбалість збірної Португалії дозволила американцям себе проявити. А так де вони зіграли? У 1/8 з Бельгією? Ну вони приблизно одного рівня. З Бельгією можна грати, з німцями вони нічого особливого не показали. Де збірна США показала яскравий футбол? Просто є такі команди-«клієнти», з якими зручно грати. У 2002-му році американці також обіграли у стартовому поєдинку португальців. Фантастичну команду португальців з Фігу, з Коуту, з Паоло Соузою, з Руї Коштою. Іде їм гра проти португальців. З приводу збірної Коста-Рики, то в кожному Чемпіонаті світу є певне своє відкриття. У 2002-му році це був Сенегал, який також достатньо яскраво себе проявив, і дуже непогано себе зарекомендував. Хоча, чесно кажучи, Коста-Рика – добротна, хороша команда, яка за певного збігу обставин може показати якийсь результат. Але вони теж скористались дуже слабкою збірною Італії, ну і те, що Уругвай грав без Суареса першу гру проти них. Був би Суарес – була би зовсім інша гра. Не треба перебільшувати. Треба шукати якісь певні причини, які мають місце, та які впливають на цей результат. З приводу африканських збірних… А яка африканська збірна вас здивувала?
- А Алжир?
- Ну я не можу сказати, що Алжир здивував… Алжир вигравав у Бельгії 1:0 і віддав виграшну гру. З росіянами? Ну я вам хочу сказати,що Алжир – це наша команда. Вся Україна за неї вболівала. Я їх вітаю, я дуже тішився, вони молодці. Але по якості гри… Знову ж таки, якщо брати до уваги гру з німцями, в них не було відповідальності за результат, і вони почували себе розкуто. Алжир міг програти 4:0, але міг і виграти 2:0, але вони грали достатньо розкуто та спокійно, тому в них просто пішла гра. Команда так само хороша, добротна, але не можна сказати, що вона чимось здивувала. У мене таке враження. Мене жодна африканська збірна не здивувала. Я більшого очікував віт Кот-Д’Івуару, більшого очікував від Гани. Камерун та Нігерія - там є свої проблеми не футбольні, а внутрішньополітичні, футбольно-політичні. А більше ніхто не здивував. Коста-Рика – молодці. Але чогось екстраординарного вона не продемонструвала..
- Чи не нагадує Вам суддівство на Чемпіонаті світу суддівство у нашій Прем’єр лізі? В чому причина такого поганого суддівства?
- Ну я просто не можу сказати, що суддівство було поганим. Щоб комусь відірвали голову – так такого не було. А суддівство наше воно мені не нагадує, бо в нашому суддівстві є системність , корупційна системність. У нас можна простежити певну тенденцію помилок. На Чемпіонаті світу такого нема. Безперечно, коли в першому матчі допомогли Бразилії з хорватами, мені здавалось, що Неймар заб’є м’ячів сорок до закінчення чемпіонату. Так, хорватів засудили… А з іншого боку, хай Даріо Срна знає: п’ять років їм так судять у Чемпіонаті України, це якщо бути зовсім відвертим. Але в принципі, на всіх Чемпіонатах світу є таке суддівство. Колись Радянський союз страждав,але там була системність. У 86-му році один і той самий суддя вбиває матч із Бельгією, і в 90-му році він знову ж таки судить матч із Аргентиною, коли Марадонна забиває рукою. Тоді це системність, це робить один і той самий арбітр. А тут, щоб сказати, що до когось є поблажливіше ставлення, то я не згоден. Ось хоча-б бразильці. Як на мене, Бразилія забила Мексиці чистий м’яч, коли забив Халк. Я не впевнений, що там була гра рукою. Мені здається, що забили чистий м’яч, але арбітр його відмінив. І бразильці, якщо б вони вилетіли, мали б серйозні претензії до арбітра. Помилки є, але кваліфікація арбітрів суттєво відрізняється. Як і футбол на всіх континентах різний, і суддівство, як наслідок інше. Один суддя судить так, інший по-іншому, третій ще інакше. Якби судив тільки американський суддя, то цих помилок було б набагато менше, і ми б зрозуміли ту системність, яку сповідують в Південній Америці, якби судили європейські арбітри – було б таке саме.
Розмовляв - Тарас Панченко