Колишній гравець київського «Динамо» Раміз Мамедов ділиться спогадами про часи перебування у стані «біло-синіх».
- У «Динамо» Київ ви з Тули поїхали?
- Вийшло так. Пішов до Тарханова в «Крилья Совєтов», потім до Португалії - в «Алверку»: Бишовець тренував, Босс на воротах, Кульков в захисті. Одного разу в Португалію подзвонив Суркіс: «Квиток на завтра тобі куплений. Бізнес-клас, через Франкфурт. Чекаємо тебе в Києві. Всі умови, які скажеш, ми виконаємо». Навіть не спитав тоді, які у мене умови. Я прилетів до Києва і підписав контракт на рік. У груповому турнірі набрали 10 очок, як і «Реал», але за особистими зустрічами їм поступилися і не потрапили в плей-офф. Ну нічого страшного, буває. «Реал» -то потім Лігу чемпіонів виграв. А в чемпіонаті у нас було 27 перемог, 3 нічиї, і Кубок взяли. Все, що могли, виграли. Непогано, - цитує Мамедова sports.ru
- Як у Києві зустріли колишнього захисника «Спартака»?
- Агресії не було. Я ж теж не з вулиці прийшов - п'ятиразовий чемпіон Росії. До того ж мене взяли через те, що Лужного продали в «Арсенал». Та й не з «Спартака» я прийшов, а з «Крильєв Совєтов».
- Чим «Динамо» Київ відрізнялося від «Спартака»?
- Інфраструктура на порядок краще. Форму нам в Києві прали і розкладали в шафки. База в Конча-Заспі була перша така шикарна - потім вже в Донецьку побудували. База у «Динамо» була така, що на четвертому поверсі навіть українські депутати збиралися - Суркіс їх приймав весь час. А фізичні навантаження - такі, що після них ще років п'ять можна було грати.
- І як їх переносили?
- Через блювоту. Важко було. У «Спартаку» в основному робота з м'ячем, стіночки, а в Києві на першому місці - фізика. Приклад: грали чотири на чотири на півполя - десять хвилин, пауза і потім повторюється. І так тридцять хвилин - кожне тренування. Тренування були такі, що нам говорили: «Завтра товариська гра», а для нас це значило, що завтра вихідний.
- Запам'ятали прощання з «Динамо»?
- Викликав мене Лобановський. Я йому збирався спасибі сказати, а вийшло, що він мені спасибі сказав. Спитав спочатку: «Можна мені потренуватися, а то у мене літак тільки через три години?» Він мені: «Я хочу тобі подякувати за наші результати. А стосовно потренуватися - це твій дім, завжди сюди можеш приїжджати». У мене аж сльози потекли.