Захисник київського «Динамо» Александар Драгович відповів на питання своїх фанів на австрійському порталі
— Твоє найближче спортивне майбутнє пов’язано з Україною, чи ти прагнеш щонайшвидших змін?
— У довгостроковій перспективі я прагну замін, адже маю отримувати серйозніші виклики. Зі спортивної точки зору – я прекрасно почуваюсь у Києві. Ми добре стартували в чемпіонаті, проте, політична ситуація дає свій негативний відтінок.
— Які твої найбільші цілі по клубному майбутньому і збірній?
— Я прагну щоденного розвитку. І, звісно, в майбутньому мрію перейти в топ-клуб. Але ж мрії нічого не вирішують. Якби я міг обирати, то перейшов би в чемпіонат Англії. Мій трансфер з «Базеля» в «Динамо» також був ініційований тим, що український чемпіонат дуже схожий на АПЛ. Зі збірною я бажаю зіграти на ЄВРО-2016. Тримаю «пальці схрещеними», щоб не зурочити, і ми пройшли кваліфікацію.
— Чи можливе твоє повернення у Відень?
— Завершення своєї футбольної кар’єри вдома, в рідному клубі – це більше ніж ймовірно.
— Чи турбує тебе ситуація в Україні?
— Ситуація в Україні далека від приємної, але поки безпека гарантована - я виконаю свій контракт. В Києві спокійно. Режим тренувань та підготовки є надзвичайно високим і потенціал моєї команди дуже великий. Я ненавиджу війну та будь-яке насилля, але це речі, які я не можу змінити, тому намагаюсь зосередитись на грі в клубі.
— Що ти можеш сказати про вболівальників національної команди?
— Вони дійсно заслуговують найвищих похвал, адже дають нам грандіозну підтримку. Вже на підході до стадіону відчувається неймовірна атмосфера, котру вони створюють. Приємно, коли вони просто підходять та спілкуються після матчу. Але я неприємлю те, коли лунає свист після час виконання національного гімну.
—Хто твій найнеприємніший суперник зараз?
— Певно, Златан Ібрагімович. Він дуже сильний фізично. А в УПЛ – Луїс Адріано з «Шахтаря». Проти нього дуже важко грати в захисті.
— Бажаний чемпіонат: Німеччина, Іспанія чи Англія?
— Якби я обирав, то Англія чи Іспанія. Німецький чемпіонат теж цікавий, але на півострові зовсім інше футбольне життя. Також є певні емоційні аспекти, за якими певні країни мене дратуватимуть.
— Цього трансферного вікна отримував пропозиції?
— Так. Були дуже цікаві пропозиції, але я пов'язаний контрактом з «Динамо» і сумлінно виконуватиму його.
— Коли ймовірний перехід?
— Мене все влаштовує в Україні. Єдине, що засмучує, політична ситуація, яка й може спонукати трансферу. Майбутнє турбує мене найменше всього – я повністю зосереджений на тих завданнях, котрі поставлено перед «Динамо» Київ.
— Ви раділи, коли отримали в 2013 році «Рапід» в суперники по ЛЄ – це тому, що він є ворогом «Аустрії» і ви не проти повернутися до Відня?
— Так. Ви відповіли на своє питання. «Аустрії» назавжди залишиться «клубом мого серця». Кожен поєдинок «зелених» проти «Рапіда» є особливо цікавим для мене. Я маю будинок у Відні. Там мені й найкраще живеться…
— З ким найкраще товаришували в «Аустрії»?
— Я добре порозумівся з Флоріаном Кляйном і ми навіть зараз підтримуємо зв'язок.
— Які в тебе справи з мовою в Україні? Російська схожа на сербсько-хорватську… Як справи українською мовою?
— Я часто відвідую уроки мови. Правда, вести діалог ще не можу. Маю проблеми з граматикою.
— Як би ти описав Київ?
— Київ – молоде, динамічне, сучасне місто. Саме такі аспекти він має. Нажаль, це трохи порушили неспокій та хаос на вулицях. Безліч фото та відео «розлетілись» по світу, проте часто перебільшували реальний стан речей. І, якби ви не орієнтувались в темі, то й не відчули б напруження в стосунках України та Росії.
— Не отримував пропозицій від збірної Сербії? Не жалкуєш, що не зможеш зіграти за цю команду?
— Ні, про це мови не йшлося. Я виріс в Австрії, в «Аустрії» став відомим, як футболіст,тому я гордий бути частиною австрійської збірної.
— Кого з центральних захисників хотів би «в пару»?
— Рафаеля Варана. Він молодий, має добре поставлену гру. Якщо він продовжуватиме прогресувати, то стане одним з найсильніших на своїй позиції.
— З ким краще грати – з високими гравцями, як Хачеріді, чи «низькими», як Віда?
— Зріст гравця не говорить про якість його гри...
— Моніториш ЗМІ та фан-сайти, форуми, щоб дізнатись відношення до себе?
— Я є дуже самокритичним, проте таким не займаюсь. Краще займатись саморозвитком. Але це не означає, що мені зовсім не цікава думка фанів про мою гру.
— За який клуб вболівав у дитинстві?
— ФК «Арсенал».
— З ким найбільше дружиш у збірній?
— З Давідом Алабою. Ми товаришуємо ще з молодіжної команди і розуміємо один одного «з пів слова». Всі, хто нас знають, можуть сказати, що ми виглядаємо як подружня пара.
— Рені Шнайдер, Віталій Кличко чи Нікі Лауда?
— Очевидно, що Лауда. Я не знаю його особисто, проте його справи говорять за нього.
— Золоті ворота, колесо огляду чи Кафедральний собор Базеля.
— Колесо огляду. Тому що воно у Відні.
— Рейн, Чорне море чи Нойзідлер-зиє?
— На Рейні я не був, Чорне море особливо не приваблює, а на Нойзідлер-зиє я маю друзів. Проте, море у Відні набагато краще…
— Чим займаєшся у вільний час?
— Гуляю з друзями, займаюсь спортом, дивлюсь футбольні матчі. Якщо маю достатньо вільного часу, то охоче подорожую. Відпустку бажано провести саме з друзями.
— Прикро, що в ФІФА немає української Прем’єр-ліги?
— Так. Це прикро. В нашому чемпіонаті є багато гідних гравців.
— Якби Алаба викликав тебе на дуель у ФІФА, як команду обрав би на міжнародному рівні.
— Зараз, напевно, «Реал» Мадрид.
— Карнавал, Різдво чи українське Різдво?
— Жодне з них.
— Улюблена їжа?
— Паста.
— Алкоголь?
— Вода.
— Курка по-віденські чи борщ?
— Борщ.
— Чевапчічі* чи шніцель по-віденські?
— Звісно, що шніцель. Краще з рисом і салатом.
* Чевапчічі або чебапі, - страва народів Балканського півострова. Являє собою смажені ковбаски з перемеленого м'яса з цибулею і приправами.