Новоспечений тренер бременського «Вердера» в інтерв'ю MatchDay розповів про своє призначення, підготовку до матчу Кубка Німеччини, а також про те, який стиль гри збирається прищеплювати «музикантам».
- Віктор Анатолійович, перш за все, хотілося б привітати вас з призначенням на пост головного тренера «Вердера». Очікували, що керівництво клубу запропонує вам очолити першу команду?
- Дякую за привітання. А що стосується призначення, то особливого відчуття не було. Керівництво прийняло рішення щось змінити, оскільки поточні результати залишають бажати кращого. З іншого боку, я працюю в структурі клубу досить-таки довгий період і пройшов всі щаблі тренерського становлення, починаючи від юнаків і закінчуючи другою командою. Тому у своєму призначенні не бачу нічого дивного. У всьому світі так поступають. Раз команда показує погані результати, значить, керівництво шукає можливості для їх поліпшення, міняючи менеджерів, купуючи нових гравців...
- С помічниками вже визначилися або ж тренерський штаб тільки формується?
- До тренерського штабу увійшли всі ті, хто працював зі мною і в другій команді. Тобто це колишні гравці бременського «Вердера» - Торстен Фрінгс, Флоріан Кохфельдт, Рейхард Шніткер і Крістіан Вандер. Ось це і є моя команда.
- Як в колективі сприйняли ваше призначення? Комунікацію вдалося налагодити з усіма?
- Я в клубі вже 18 років працюю, мене тут кожна собака знає. По суті, з одного кабінету пересів у інший. Отже з комунікацією проблем немає.
- Працюючи довгий період часу в структурі клубу і будучи наближеним до першої команди, можете зараз з ходу сказати, які саме потрібні зміни для того, щоб вивести «Вердер» з кризової ситуації?
- Звичайно, навскидку важко сказати, що саме потрібно виправити. Кожен день працюємо з хлопцями, спілкуємося, отримуємо все більше інформації. Сьогодні у нас перша гра, і скажу відверто, ніхто не чекає від нас якогось неймовірного футболу. Наш тренерський штаб опинився в такій ситуації, коли потрібен час для вивчення обстановки і прийняття певних рішень. Будемо аналізувати, спробуємо поліпшити стан команди, результати. В принципі, нічого такого надприродного немає, спробуємо дотягнути до зими, потім якихось гравців купити.
- Яким бюджетом на сьогоднішній день володіє «Вердер»? Іншими словами, наскільки якісним може бути посилення «зелено-білих»?
- Чесно кажучи, про бюджет без поняття. Це питання потрібно босам задавати. У мене лише запитують, які гравці мені потрібні, а трансферними справами займаються інші люди. Є спортивний директор, селекційний відділ... Я ж, як будівельник, працюю з тим матеріалом, який мені нададуть. Все, що я можу зробити, так це залишити свої побажання щодо того чи іншого гравця на конкретну позицію.
- Яку манеру гри збираєтеся прищеплювати бременцям: атакуючу, яку сповідував Шааф, або ж команда більше орієнтуватиметься на гру від оборони?
- Зараз можна розповідати все, що хочеш, і на папері обіграти можна всіх. Але все залежить від того, який у тебе матеріал, хто взагалі на що здатний. Ось програли «Баварії» 0:6, хотілося б, щоб менше пропускали. Зараз, звичайно ж, будь-який тренер бажає, щоб його команда грала як «Барселона» чи мадридський «Реал». Але потрібно реально дивитися на речі.
- З другої команди когось із гравців збираєтеся переводити в першу?
- Поки що це питання часу. Будемо дивитися, порівнювати, запрошувати на тренування. Це нормальний процес, просто у мене є гравці, з якими я ще повинен познайомитися та визначитися. Після мого призначення часу пройшло всього нічого, а сьогодні вже гра.
- Що можете розповісти про «Хемнітцере», з яким вашому колективу сьогодні доведеться помірятися силами?
- Цілком добротна команда, яка нині виступає в третьому німецькому дивізіоні, і всерйоз розраховує на підвищення в класі. Скажімо так, слід пильнувати. Хоча в Німеччині до кожного суперника треба ставитися з повагою. Приміром, у минулого колі «Хемнітцер» вибив з турніру «Майнц», так що суперник дуже навіть не простий.
- Раніше у вас були ще якісь пропозиції? В Україні, наприклад, попрацювати не хотіли?
- Ні, не було. Я хотів тут працювати, що в принципі і зробив. Можу сказати, що про свій вибір я нітрохи не шкодую.