У Данії «Динамо» зіграло найбільш «сухий» і безсердечний матч.
Напевно, забагато вигравали, серія затягнулася. Газетки трішки зігріли. На щастя, ця поразка – не гірка. Але насамперед пригнічувало те, що команда безвольно програвала. З часу початку ери Реброва (хоча «ера» - надто гучно звучить) – це найбільш неконтрольований тренером матч. Він не впливав на команду як перед грою, так і під час гри. Вони всі вирішили, що в «Ольборга» можна виграти завдяки якомусь багажу – не викладаючись і не б’ючись за перемогу. А це неможливо навіть з командою, яка не дотягує до середнього європейського рівня.
На тлі поразки «Динамо» роззабивався екс-капітан команди – Артем Мілевський.
Давно пора, на мій погляд, бути дорослим і максимально відповідальним. Поїхавши далеко від рідного гнізда, в Артема стало менше спокус і більше переосмислення в голові. Тому що тут йому хтось заважав постійно. Якщо Артем сильно захоче повернутися у збірну України, а я думаю, що він захоче, і це співпадатиме з бажанням головного тренера національної команди, тоді я – за.