Розмова з футболістом відбулася відразу після програного київським «Динамо» поєдинку Ліги Європи, коли в Данії український клуб поступився «Ольборгу» - 0:3.
«Два-три голи ми точно повинні були забивати. Але рано чи пізно ми повинні були програти. Що вдієш, був просто не наш день. Такий футбол», - наводить слова Теодорчика Xsport
Лукаш згадав, як він переходив в «Динамо»:
«Перед приїздом до Києва мене дуже цікавило, що ж тут відбувається, оскільки всі лякали мене різними жахами. У мене було кілька днів перед підписанням контракту, щоб приїхати і побачити, що тут робиться. Я переконався, що тут все спокійно і немає нічого такого, що відбувається на сході країни, ближче до кордону з Росією. По Києву танки не їздять. Тут все заспокоїлося, і люди живуть нормальним життям.
Коли я приїхав на медогляд до Києва, прийшла пропозиція від «Селтіка», але я вже не хотів нічого змінювати, навіть якби «Селтік» залишився в Лізі чемпіонів. Думаю, я прийняв правильне рішення, перейшовши в «Динамо». Це крок вперед у моїй кар'єрі, і я вірю, що у мене тут все вийде».
«У кожного легіонера «Динамо» є на перших порах свій шофер. Є він і в мене. Він допомагає мені в різних ситуаціях. Я поки не ризикую сам їздити. Я раніше думав, що у Варшаві важко пересуватися на машині по місту, але коли я побачив, як у Києві їздять люди, то мені то здалося квіточками... Що стосується квартири, мені запропонували кілька варіантів, але я вибрав те житло, яке знаходиться недалеко від «Олімпійського». Після матчу я можу просто пішки дійти додому».
Теодорчик з'їздив з журналістом Pilka Nozna на Майдан Незалежності, однак зізнався, що бував тут лише пару раз, оскільки сам рідко гуляє по місту. Він також сказав, що був здивований добрим і турботливим ставленням до себе українців.
Потім співрозмовники перемістилися на базу «Динамо» в Конча-Заспі, і Теодорчик зазначив контраст у порівнянні з базою «Полонії», де він грав всього пару років тому:
«Тут все є, все на місці. 12 полів, басейн, сауна, солярій. А ще не так давно в «Полонії» була зовсім інша ситуація. Грошей було мало, база «на Марках» представляла з себе убоге місце, трава на полі була майже по коліно, ми приходили на базу о 8 ранку і йшли о 16, розписуючись в журналі... І я тоді й подумати не міг, що зараз буду тренуватися в таких умовах. Але я наполегливо працював для того, щоб все це мати. Головне вірити в себе і в те, що з нічого можна багато чого досягти».
Пропонуємо вам подивитися повністю відеосюжет польського видання Pilka Nozna про київське життя Лукаша Теодорчика!