Автор двох гольових передач в матчі з Люксембургом, який повернувся в збірну через півтора року, розповів «СЕ» про секрет перемог національної команди.
- Повернення до збірної вийшло успішним. Як відчуття?
- Ми розуміли, що три очки потрібно брати кров з носу, а суперник - пристойна команда, здатний створити чимало проблем. Він їх і створив - особливо в перші двадцять хвилин.
Десь нам пощастило, десь ми не забили в першому таймі. Але найголовніше - не дозволили собі недооцінки супротивника. Будь наш настрій менш серйозним - напевно, складно було б розраховувати на перемогу.
- Ще кілька років тому в матчі української збірної з командою з карликової держави фаворит був би очевидний...
- У тому-то й річ, що відтоді у всьому світі навчилися грати в футбол. Настали інші часи. А по Люксембургу у нас було достатньо інформації: ми бачили його поєдинки з Білорусією і Македонією, були в курсі того, які проблеми вони створили іспанцям. Так що налаштовувалися на важкий матч.
- Невже супернику не вдалося вас нічим здивувати?
- Вдалося, особливо контратаками в першому таймі. Але в перерві ми добре поговорили, тренер вказав на помилки. Підкреслив, що дозволяємо створювати занадто багато моментів біля наших воріт - тоді як слід було суворіше зіграти в центрі поля і не дати противнику розбігтися. Нам дуже допоміг перший гол, який заспокоїв Люксембург.
- Ваш виклик в збірну після довгої перерви став сюрпризом для багатьох. А для вас?
- У національній команді мене не було півтора року: Михайло Іванович востаннє запрошував на матчі з Чорногорією та Камеруном. Після того я в збірній не грав. Звичайно, мріяв підсвідомо про повернення - і, мабуть, звернув на себе увагу тренерського штабу після переходу в «Вітесс».
- Що сказав вам Фоменко першим ділом при зустрічі в Козині?
- Я прибув до збірної з мікротравмою: в грі з «Фейєнордом», невдало приземлившись, потягнув зв'язки голеностопа і був змушений попросити заміну. Тому перше питання у головного тренера, звичайно, було про здоров'я. Запевнив його у відповідь, що нічого страшного не трапилося: буду готовий повернутися в стрій, попрацювавши один день індивідуально.
- Так швидко відновилися?
- Перший час тренувався через біль, але не подавав виду. Розумів, що для мене це шанс повернутися в збірну.
- Бачу, що партнери вас по-доброму підколюють. Це щоб не спіймали «зірочку» після двох гольових передач?
- З багатьма хлопцями я давно підтримую стосунки. Вони мене знають як людину з нормальним почуттям гумору, тому подначкі і жарти - це наш стиль спілкування. Та й взагалі - колектив в збірній відмінний, атмосфера чудова. Може, в цьому і секрет наших перемог...