- Які відчуття від дебюту?
- У мене було емоційне піднесення. Це честь для мене, одягнути футболку національної збірної команди. Звичайно, позитивні емоції брали гору над мною.
- За рахунок чого ви повинні були виграти це матч?
- Тренер дав настанови, щоб ми грали через фланги і за рахунок цього намагались забити гол.
- Що не вийшло?
- Нам не вдалось забити гол, якщо цього не робиш – виграти дуже складно. Це єдине, чого нам на вистачило.
- За рахунок чого мав прийти гол?
- За рахунок тиску. Ми повинні були більше тиснути на суперника. Якщо б цього компонента було більше, гадаю, свій гол ми б забили.
- Суперник здивував?
- Ні, ми дивились їх матчі. Знали слабкі і сильні місця цієї команди.
- Задоволені дебютом?
- Дебютом так, а ось грою – ні. Були певні помилки. Треба проаналізувати ще матч, розібрати помилки та рухатись далі.
- Сьогодні ваш батько був на матчі, Юрій Вернидуб. Якось допомагав вам перед матчем?
- Ні, але, думаю, зараз, після гри, порцію своєї критики я отримаю.
- Ваш батько – головний критик у вашій кар’єрі?
- Не головний, але до його думки я завжди прислухаюсь. Також, як близька людина, він поганого не порадить, як, в принципі, і усі тренери. Але, краще за все, його слухати.
- Незважаючи на прохолодну погоду, сьогодні зібралось доволі багато вболівальників. Як тобі підтримка збірної?
- Спасибі їм велике за те, що у такий пізній ас прийшли та підтримали нас, незважаючи на погоду та ситуацію в країні.