«Коли я вже формально пішов, то подзвонив Містерові. Він сказав: «Руслан, ти де, в Москві? Ну навіщо ти так, можна ж було ще попрацювати в клубі. Але я розумію, що це твоє рішення». Закінчили розмову обіцянкою ще як-небудь зустрітися.
За ці десять років у мене накопичилося багато матеріалів про Луческу. Якщо це все систематизувати, то вийшла б цікава книга. Я бачив Луческу таким, яким його не бачили багато інші. Я знаю, що він читає, чим цікавиться, як у нього назріває якесь рішення.
Луческу - складна людина, своєрідна. Він багатьох до себе не підпускає. Але якщо він прийняв тебе в своє коло, то буде допомагати, підказувати», -
сказав Мармазов.